Чому на них не зявилися інопланетяни, такі зелені, довгі, з величезними чорними очима на всю голову хлопчик захоплено переповідав свої враження від фільмів, які вряди-годи дозволяв йому дивитися під власним наглядом батько.
Це тільки у фільмах таке може бути, точно невідомо, які ці інші живі організми, батько всміхнувся від наївності сина. Розумієш, ми щасливчики. Того дня, коли на планеті зародилося життя, Фортуна була на нашому боці. Занадто ідеально всі обставини склалися.
Які? очі Андрія засвітилися цікавістю, він із надією подивився на батька.
Тобі буде трішки важко збагнути
Я дуже розумний, усе зрозумію, малий не відступався.
Гаразд, я спробую пояснити доступно, зітхнув батько. Сонце і Місяцьце небесні тіла, які всі знають. Хтось із них відповідає за нічну пору, а хтосьза денну. Ми без Сонця не можемо жити, бо його вогняна куля зігріває землю, дає рослинам енергію росту Це як вогнище: наблизишся надто до полумявоно обпече тебе чи й спалить ущент, а далеко відійдешуже не так відчуватимеш його тепло й у негоду замерзнеш. Так само з нашим Сонцем: якби ми були ближче до нього, нашу поверхню засипав би попіл, і на ній нічого не росло б, як на Венері чи Меркурії; якби ж занадто далекоусе вкривала би крига і панував би добрячий холод, як на Урані чи Юпітері. Ми розташовані на ідеальній відстані від Сонця, на такій, що приносить нам лише користь. Це зрозуміло?
Так, закивав головою хлопчик.
Чудово, а тепер трішки складна частина. Он бачиш, батько показав пальцем на небо. Ось там міститься наш земний щит, або іншими словамиатмосфера. Вона захищає нас від радіації, космічного сміття й інших небезпек. Атмосфера не складається з якогось міцного металу, як ти можеш подумати, згадавши щити з фільмів. Ні, вона складається із газів, які насичують її. Вона відповідає і за фотосинтез, і за біологічний цикл багатьох рослин, тварин, коливання температури, зміни пір року Цього б не було за іншого складу газів, як-от на Марсі чи Венері, Меркурії. Ці планети теж би були придатні до життя, якби мали таку саму атмосферу, що й у нас, та лежали б на безпечнішій відстані від Сонця. Проміння, що пронизує шари атмосфери, не перетворює газ на отруту, як на тих планетах.
Син захоплено слухав батька, який і сам не мав бажання припиняти розповідь. Батько і син дивилися на небо, де світлим серпиком висів Місяць.
Наш маленький друг Місяцьце супутник Землі. Памятаєш, я тобі розповідав про гравітацію? Отож гравітаційне поле Місяця, за допомогою, звісно, Сонця, створює приливні сили. І, за однією теорією, життя зародилося саме в регіоні, що зазнавало особливої дії припливів. Інша гіпотеза припускає, що припливи могли створити умови для перетворення морських істот на перших земних тварин. Скажи мені, Андрійку, яке явище спостерігаємо ми щодня?
Як дід свариться із сусідкою? невпевнено перепитав хлопець.
Твоя правда, засміявся батько. Але я зараз не про це. Ми спостерігаємо зміну дня і ночі. Тобто наше чудове обертання навколо Сонця. Ми маємо певну траєкторію, швидкість і відстань. Наше розташування призводить до того, що йде рівномірна зміна дня і ночі, пір року. Якби такого не було, то одну частину землі поглинув би лід, а другупросто спопелило би сонячне проміння. А подивися на нас? Ми ж із тобою такі хвацькі хлопці! За мною в юності стільки дівчат бігало
Тату, ти так швидко змінюєш тему чи ця інформація стосується нашої розмови? хлопець глипнув на батька з-під лоба.
Стосується, чоловік дістав невеликий камінчик із кишені й закинув його далеко за дах. Чому він упав?
Сила тяжіння.
Саме так. Без неї ми б такими не були. Щоб ступити крок на Юпітері, ти повинен важити приблизно сто пятдесят кілограмів, бо там неймовірно потужна гравітація. А наша сила тяжіння, гравітація, робить нас такими, які ми є, вона не шкодить нам, ми в гармонії з нею. Хоча, можливо, іншим інопланетним расам ми здавалися би потворами.
А вони нам! засміявся хлопець.
Саме так, малий. Є ще одна ознака унікальності нашої планети. Ми маємо магнітне поле. Без такого захисту нас уже б давно підсмажили сонячні промені та зруйнували космічні шторми. Це вже я скільки ознак назвав?
Пять!
Ага. Я вже згадував про клімат? У нас є й найхолодніші, й найспекотніші зони. Проте загалом помірний клімат. Це чудово. І, можливо, через перелічені вище причини. Крім того, як я вже казав, те, що ми розташовані на оптимальній відстані від Сонця, забезпечує нас водою, яка підтримує життя на планеті. Усі ці елементи неабияк важливі для нашого існування. Ти знаєш, що таке фотосинтез?
Так.
Справді? батько здивовано подивився на сина. Ти ба Невже ти у мене такий дорослий?
Тату, ти мені зовсім нещодавно про нього розповідав. Памятаєш, я якось запитував про зелений колір! обурено взявся пояснювати хлопець.
Уже зовсім безпамятний стаю
То що там про фотосинтез?
Фотосинтез дає нам зелений колір. Це означає, що сонячні промені, вуглекислий газ і вода перетворюються на рослинну їжу. Такий процес створює основу життя на планеті. За однією теорією, життя на планеті могло стати пурпуровим, якби мікроби використовували б замість хлорофілу інші молекули, і ніхто не знає, як би це відбилося на процесі формування життя. А все завдяки тому, що під час створення наша планета опинилася на потрібній відстані від Сонця. Саме з тієї причини її атмосфера настільки унікальна, що ми можемо бачити блискавкиелектричні заряди, які сприяють формуванню амінокислоти і цукру, що також впливають на наше життя
Батько звів погляд на небо. Так само зробив і син. У повітрі повисла мовчанка, кожен обмірковував неймовірність сказаного і почутого.
Знаєш, сину, ми могли б і не існувати.
Я про це думаю тихо відповів син.
Наш світ зберігає хитку рівновагу. Нам просто дуже пощастило (я це повторюватиму все життя). Було б хоч якесь число: відстань, кількість газів у атмосфері, гравітація, час Якби хоч одне із цього переліку було трішки не таким, як є, то й нас, можливо б, не існувало.
Невже світ такий крихкий?! злякано перепитав хлопчик, не відводячи погляду від неба.
Не крихкий, а унікальний. Ми щасливці, адже нас могло й не бути тут. Кожна частинка доповнює іншу, створюючи унікальну, досконалу систему, що породжує життя. Розумієш, усе повязано між собою. Кожен елемент нашої планетице механізм, тож якщо щось піде не так, наш світ зникне. І люди Вони також важлива деталь. І щороку стають дедалі важливішими.
То від нас залежить життя на планеті? світлі очі хлопчика спалахнули, він дивився на батька чи то з подивом, чи то із жахом.
Залежить, але ми не завжди намагаємося працювати задля його блага, зітхнув чоловік і сумно глянув на сина. Ти ще надто малий, аби це зрозуміти.
Батько пригорнув до себе розчарованого сина, який, хоч і дізнався відповіді на свої запитання, лишився незадоволений закінченням розмови. Він хотів усе зрозуміти, але чомусь не міг І це його нервувало.
4%
Місячне сяйво пробивалося крізь жалюзі, на яких товстим шаром лежав пил. Сяйво мяко заливало й не менш брудний килим, яким за день пройшлися десятки людей, наробивши стільки слідів, що зараз важко було розпізнати справжній його колір. Попід стінами вишикувалися шафи, окремі шухляди яких були не до кінця зачинені (такими їх залишив господар кабінету, певно, надто заклопотаний, аби стежити за порядком). Подекуди виднілися горщики з кімнатними рослинами, які зовсім нещодавно перецвіли та ще мали поміж листя засушені бутони квітів. Про рослини дбають прибиральниці, бо власник кабінету навіть не підозрює про їхню наявність тут, і це зовсім не дивує.
Власне, зараз він сидить за столом, зайнятий перечитуванням щойно дописаного звіту. Тишу в приміщенні вряди-годи порушує клацання клавіатури й важке зітхання чоловіка, яким той зустрічає кожну нову помилку. Зовсім забувши про час і про те, що ще годину тому в телефонній розмові обіцяв дружині прийти вчасно додому, він поринув у роботу. Підвищення принесло невелику прибавку до зарплатні й дуже очікувану прірву роботи.