Аліса провела поглядом розлюченого Арно, що пішов геть, і тихенько процитувала:
моліться за тих, що вас зневажають.
Що ти там бурмотиш? спитався Рашид, пирхаючи зо сміху.
Нічого, нічого тут у тексті слова Ісуса. Тобі не зрозуміти
Дорогенька, Ісус один із пяти великих пророків ісламу.
Отакої. Цього і бракувало. За нинішніх часів, це, безперечно, найкращий аргумент, щоб повернути Ісусові авторитет
А уяви, вів далі Рашид, працювати в бухгалтерії, гарувати на Арно цілісінький день. Оце пекло, із таким босом
Ремарочка: ти тільки поглянь на його команду телепнів. Від такого всякий здуріє.
Рашид кивнув.
Ага, у нього ще і з рекрутингом кепсько.
В Ісуса теж було з цим кепсько, подумала Аліса: серед його дванадцяти апостолів один нічого не петрав, а тоді ще й зрікся вчителя, другий зрадив учителя, а решта повтікали, мов злодюжки, щойно запахло смаленим! Жодний не зберіг йому вірності Та й лідером він не був: постійно нарікав, що не зміг передати віру власним апостолам.
Аліса згорнула й відклала Біблію. Геть знеохотилася. Уперше в карєрі відчула, що взяла на себе неможливу місію.
Аліса зітхнула. Рашид поряд вів телефонну розмову. Жінка покрутилася на фотелі й розвернулася до великого вікна. Сірий океан паризьких дахів, і лиш де-не-де виринають дзвіниці рештки присмертної релігії. Дивно, та в глибині душі Аліса відчувала привязаність до цих споруд (і не тільки з огляду на архітектурну цінність), хоч ненавиділа заходити в церкви. Певно, давалася взнаки належність до цивілізації, що її втілювала церква.
Аліса глибоко вдихнула.
Якщо зібрати волю в кулак, мобілізувати всю сміливість, всі вміння, може, щось та й вийде? Урешті-решт, Алісі вдалося вернути в ресторани «Ікеа» клієнтів після того, як людей нагодували тортами з какульками!
5
Радуйся, земле!
У глибині Клюнійської церкви Богородиці Аліса сиділа на стільці й давилася сміхом, слухаючи релігійні пісні. Щосили стримувалася, і аж у боках закололо.
Дві святоші Жермена й Корнелі, вбрані так, що порівняно з ними версальські святенники справили б за хуліганів 93-го району, натхненно завивали:
З неба Цар прибуде,
Дасть мир із Богом
Дихати, треба дихати, щоб зупинити напад сміху. Але потихеньку, інакше легені надуються повітрям, і вибухнеш гучним сміхом.
Він своєму люду!
Пригнічений вираз обличчя Жеремі контрастував із піднесеною мелодією співів.
Синів Адама визволить з неволі
Хай там як, бажання розсміятися подіяло добре. Заходячи в церкву, Аліса завжди почувалася некомфортно, так наче їй тут не місце, мучилася від внутрішнього конфлікту: перехреститися і картати себе за лицемірство чи не перехреститися і почуватися безбожницею, яку всі засуджують.
Він по Божій волі.
За наполяганням батька, новонароджену Алісу похрестили та це була радше данина традиції, ніж істинна віра. Алісина матір сумнівалася, чи варто, бо успадкувала ненависть до релігії від власної матері, яка виховувалася в жіночому монастирі й зберегла жахливі спогади про свавілля владної і лихої настоятельки. Отож взаємини Аліси з релігією обмежилися хрещенням. Катехизису вона не вивчала, нічого такого. Тому, природно, виросла атеїсткою.
Наш Господь Ісус з неба зійшов,
Щоб кожен, хто в Нього вірить
Раптом Аліса дещо пригадала і, щоб перевірити, витягла свій «Цивільний кодекс». Знадобилося трохи часу, перш ніж знайшовся потрібний уривок, хоч вона тричі перечитала Новий Заповіт, аби по-справжньому перейнятися (давня професійна звичка). Ось, знайшла! Євангелія від Матея 6:6. Ісус радив молитися на самоті, а не в культових місцях. До речі, він і сам не ходив у такі місця: «А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно». Чому ж християни збираються на молитву разом у церкві? Дивно
Тим часом Жеремі запропонував парафіянам прочитати псалом:
Помилуй мя, Боже, з милости твоєї;
з великого милосердя твого зітри мої провини.
Обмий мене повнотою від вини моєї,
очисть мене від гріха мого.
Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною.
Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я
Подальшу проповідь Жеремі присвятив первородному гріху й гріховності людини, ним сплодженої. Проте Аліса точно знала: у Біблії Ісус жодного разу не говорив про первородний гріх. Навіть опосередковано не згадував. Жодного разу. Звідки ж ця невідповідність?
Із глибини церкви, де сиділа Аліса, можна було милуватися ансамблем нефа й хорів, а підвівши очі, побачити вирізьблені в камені о´брази. Один із них був відомим у Клюні: Піду Берлу триликий персонаж із вінцем.
Мізерна купка вірян справді губилася у просторому приміщенні. Позаду них безнадійно стояли порожнем ряди стільців. Праворуч розташувалася старенька запилюжена сповідальня з темного дерева. Від самого лише погляду на неї Алісі чомусь зробилося ніяково.
Одразу за сповідальнею стояв столик, завалений релігійними брошурками. На одній фотографія Папи Римського та тлі ватиканської розкоші.
Ісус утік, коли з нього хотіли зробити юдейського короля, а пізніше сказав римлянинові: «Царство моє не від світу цього». А от Ватикан офіційна держава; Папа Римський її правитель; має двір, підданих і скарбницю. Його царство цілком від цього світу
Алісі пригадалося, як Жеремі зустрічав парафіян на паперті перед месою. Жінка тоді звернула увагу, що кожний вітався зі словами: «Доброго дня, отче». Вона погортала свій «Цивільний кодекс» і швидко знайшла те, що її здивувало. Ісус радив: «Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один бо у вас Отець той, що на небі». Аліса скривилася. Чудернацька релігія, де зі шкури пнуться робити протилежне до того, що казав месія.
Господь, відкрий небес врата,
Прийди і зглянься над людьми
Співи тривали. Аліса далі гортала Біблію. У Євангелії від Луки 6:46 Ісус питається в учнів: «Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?»
* * *
Після меси Аліса й Жеремі пройшлися центром міста до саду біля ратуші, що височіє поряд зі старовинним абатством. Столітні кедри здіймалися до небесної блакиті, схиляючи величне гілля долі й неначе вклоняючись перехожим. Аліса й Жеремі мовчки ступали по траві, що ледь чутно шерехтіла під ногами. У повітрі пахло весною хотілося жадібно дихати на повні груди. Однак Аліса цього не робила, дедалі більше напружуючись через свою нову місію. Дикий сміх, що душив її в церкві, уже перетворився на далекий спогад. Тепер, замислившись про завдання, що перед нею постало, Аліса знову почувалася безсилою. Як змусити сучасних людей брати участь у такому заході, що зветься месою? Алісі здавалося, що це виходить за межі її можливостей, їй це не до снаги. Дурнуваті пісні, проповіді, що викликають почуття провини, і решта смертельна нудьга, та й годі. Попри все інше невимовний сум на пригніченому обличчі Жеремі, що служить месу.
Повз них травичкою пробігла білка й стрімко подряпалася на кедр.
Гаразд. Почнімо з початку.
Яка в тебе мета як у священика?
Перепрошую?
Яка мета всього цього? Меси й усього, що ти робиш
Жеремі зітхнув.
Передати людям Благу звістку.
Що за звістку?
Благу звістку, Євангелію.
Е-е а нормальною мовою?
Жеремі наморщив чоло.
Тобто, продовжила Аліса, поясни, що саме ти хочеш донести до людей?
Хочу донести всі ті істини, яких навчав Ісус і які були записані його учнями.
Добре. Окей. І яка в цім перевага для людей?
Вона ледь не бовкнула «споживацька перевага». Звичний професійний термін, що його б Жеремі аж ніяк не оцінив Із директорами компаній усе ж працювати легше. Якщо вони випускають посудомийні машини, легко визначити, що вони приносять людям: заощадження часу, заощадження води і блискучі келихи. А тут маєш справу із менш визначеними категоріями
Ставлячи одне за другим питання і підштовхуючи Жеремі захищатися, Аліса дійшла висновку для себе, але не озвучила: якби люди застосовували настанови Ісуса, були б щасливішими. Звісно, якось не віриться, особливо після того, як прочитала Біблію, та, на щастя, ніколи не несла відповідальності за те, чи лишиться клієнт задоволеним у підсумку. Чи зоставлятиме посудомийка на келихах наліт, чи зламається через три місяці Алісу то вже не обходило.