Алісі зробилося прикро. За кого він себе має? Вказує їй, що вона придатна займатися хіба шоколадною пастою
А вона ж так пишалася посадою консультантки, користувалася повагою у своїй галузі, вела переговори про масштабний міжнародний контракт, щоденно розробляла рекомендації, що допомагали тисячам клієнтів
Нагадай, скільки в тебе парафіян?
Він знизав плечима на знак безсилля.
Нічого не можна вдіяти. Це безнадійно, забудь.
Вона почувалася дитиною, яка вірить, наче здатна переплисти озеро, і якій пояснюють, що це ілюзія.
Востаннє їй прогнозували крах, коли вона була стажеркою і вперше прийшла в офіс. Вона тоді наважилася висунути пропозиції для клієнта, попри те що мусила обмежуватися складанням звітів зі зборів. Їй тоді ввічливо показали місце: мовляв, ваша пропозиція не лізе ні в які ворота, клієнт її не розглядатиме. Вона наполягала, адже була впевнена в цінності своїх ідей, і вимагала права представити пропозицію клієнтові. Пропозиція не тільки була прийнята, а й реалізована, та ще й виявилася надзвичайно успішною. Замість стажування вона отримала безстроковий трудовий договір.
Не думаю, що ти компетентна в духовних справах.
Неприємно таке почути
Дай мені два місяці, і я знайду спосіб подвоїти кількість парафіян!
Жеремі підвів погляд.
Не уявляю, як ти це зробиш, а якщо й зробиш: яка різниця, двадцять чотири чи дванадцять?
Вона подивилася йому просто у вічі.
Сто! Якщо погодишся виконувати мої поради, я приведу тобі в церкву сотню людей!
Жеремі сумовито зітхнув.
Алісо, ти говориш нісенітниці. Це неможливо. Ти обманюєш себе. Це тобі не бізнес. Те, що ти робиш у своїй фірмі, не можна застосувати в церкві.
Що більше він ставив її слова під сумнів, то більше в ній наростало злісне бажання продемонструвати свої таланти.
Закладаюся, в мене вийде.
Не уявляю, як ти взагалі це робитимеш, на чому базуватиметься твій консалтинг.
Зарано про це говорити. Але я знайду спосіб, це моя робота.
Жеремі промовчав.
То як, укладаємо парі?
І яку, по-твоєму, я можу зробити ставку? Пожертвування в нас мізерні.
Аліса обдарувала Жеремі найгарнішою своєю усмішкою.
Поцілунок на Новий рік!
Він ностальгійно всміхнувся і нарешті пробурмотів:
Гаразд.
Аліса долила в келихи вина, і вони цокнулися.
Вона ковтнула, смакуючи задоволення від того, що таки переконала Жеремі.
Тепер час закасати рукави. Вона замислилася, із чого ж почати.
Це нова для неї сфера, і виклик справді неабиякий, як зазначив Жеремі. Але головна проблема в іншому
Як йому в цьому зізнатися?
Аліса вдруге ковтнула вина.
Вона була атеїсткою, переконаною атеїсткою. Узагалі мала алергію на все, що стосувалося релігії. Її жахали святоші, а переступивши поріг церкви, вона почувалася ні в сих ні в тих.
4
Отже, найперше треба вникнути в роботу зрозуміти, про що йдеться. Та ж не будеш читати таке, їдучи в автобусі чи очікуючи своєї черги в перукарні або стоматології, а на роботі й поготів. Ознайомитися з брошурою підприємства чи з досьє клієнта жодних проблем, а ось витягти у всіх на очах Біблію дивно, соромно якось
Тож Аліса вигадала прикриття: відсканувала обкладинку книжки, яку Поль щовечора лишав валятися вдома (мусила трохи пошаманити, щоб підігнати формат, та в результаті вдалося роздрукувати ідеальний «камуфляж»).
Отак і вийшло, що цього понеділка, коли, попри відсутність роботи, Аліса вирішила для солідності досидіти до 19-ї години, вона витягла з торби червону книжку з логотипом видавництва «Даллоз», надрукованою великими білими літерами назвою «Цивільний кодекс» і редакторською припискою маленьким шрифтом у куточку: «Особа, яка виявила скарб у власному майні, набуває право власності на нього» (витяг зі Статті 716). Прекрасна ілюзія: такі самі тонесенькі сторінки, як в оригіналі, такий самий формат текстів, надрукованих маленьким шрифтом і розбитих на колонки. Із перших сторінок розкрилася величезна омана: законодавство замінило закони Божі.
Збігла година, Аліса, поринувши в книгу, зіперлася на стіл і нервово покусувала губи була на межі відчаю. Якби не взяла на себе місію допомагати Жеремі, то лиш посміялася б із тексту, що видавався їй комічним, жалюгідним. Суцільна ахінея, що на голову не налазить, непридатні до життя, а подеколи й геть несосвітенні настанови
І як їй тепер у біса виконати обіцянку?
Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, казав Ісус.
Отакої. Нехай тебе зневажають, у цьому щастя, так? Усі тільки про це й мріють.
Блаженні вбогі духом.
Ну так, усе правильно: нащо скніти в універі до двадцяти пяти років для «формування духу», коли достатньо «вбогості духу», і маєш собі щастя. Авжеж, це відомий факт: коли тобі бракує духу, ніхто не зловживає твоєю довірою, ніхто не намагається використати тебе, ніхто не знущається
Тому, хто бє тебе в одну щоку, підстав і другу.
Ну, звісно І як я раніше про це не подумала? сказала собі Аліса.
Бо кожний, хто виноситься, буде принижений.
Прямо-таки в дусі останньої реформи французьких колежів.
Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
Ще одна причина таки прагнути багатства, вирішила Аліса: у Царство Боже я не кваплюся! Отже, висновок: щоб мати щастя, потрібно бути ідіотом, дозволяти себе зневажати, погоджуватися, аби тебе гамселили, принижуватися і бідувати. Повний набір.
Перше, ніж був Авраам, Я є.
Перше, ніж був Авраам я є??? Що за граматика, синтаксис у нього з цим явно було туго.
Коли ви зробите двох одним
Та й, схоже, з математикою теж.
щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас обєднані; щоб світ увірував, що ти мене послав.
Якесь взаємне запліднення й інцест, наче в равликів-гермафродитів.
Коли ви оголитеся і не засоромитеся й візьмете ваше вбрання, покладете його до ваших ніг тоді [ви побачите] сина того, хто живий
Він що, хотів заснувати нудистський клуб? Які тоді претензії до кардиналів, що їх заскочили торік голяка в гей-сауні в Римі?
У тебе юридичні клопоти? запитав в Аліси колега Рашид, що працював із нею в одному кабінеті.
Вона заперечно похитала головою, але трохи напружилася, схилившись над «Цивільним кодексом».
Це для клієнта.
Над чим працюєш?
Маю реанімувати стару занепалу справу.
А-а-а за «старі печі» взялася? Знайомо. Якось я працював з «Дюралекс»: у них моделі склянок щонайменше сорок років не оновлювалися. Це найгірший варіант. Мені вже точно краще порпатися в скандалах, це явно цікавіше. А твоєму проекту скільки років?
Аліса скривилася.
Приблизно дві тисячі.
Ого оце архаїка!
Жінка силувано всміхнулася й продовжила читати.
Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас.
Цієї миті в кабінет зайшов Арно зі служби узгодження вимог клієнтів. Арно був із тих сумнівних типів, які вважають, що завжди мають рацію. Цей блакитноокий брюнет міг би справити за красунчика, але ж який нестерпний характер мав парубок.
Ви напартачили з годинами в досьє «Ікеа», заявив він.
Аліса підвела очі. Щонайменше два місяці пропрацювала з Рашидом над харчовими скандалами «Ікеа», зокрема розгрібала справу із продажем шести тисяч шоколадних тортів, що містили екскременти.
Тобто?
Ви вказали проїжджені кілометри за дні, в які не було оплачуваних годин, пояснив Арно нестерпно зневажливим тоном.
Мовчанка. Аліса і її колега обмінялися спантеличеними поглядами.
Ми декларуємо кількість кілометрів за кожний відповідний день, відказав Рашид.
Он як! І зазначаєте кілометри за дні, в які не працювали для клієнта? Це нелогічно.
Фразою «Це нелогічно» Арно кидався за будь-якої нагоди, коли хотів виставити когось недоумком.
Аліса нічого не відповіла і спробувала зосередитися на читанні, щоб не ввязуватися в суперечку.
благословляйте тих, які вас проклинають.
Не знаю, почав захищатися Рашид. Може, ми їздили перевіряти дорогу за день до ранкової зустрічі, щоб потім не запізнюватися?
Не знає він А мені звідки знати?