Стивен Кинг - Необхідні речі стр 27.

Шрифт
Фон

Їй усе видно. Вона в першому ряду.

І раптом, коли вибухає ритм-секція, він простягає руку, простягає руку ЇЙ, як Брюс Спрінгстін (який ніколи й близько до Короля не дорівняється, хоч за мільйон років, хоч би як старався) простягає руку тій дівчині у кліпі «Танці в темряві».

На мить вона надто приголомшена, щоб реагувати, надто приголомшена, щоб рухатися, а тоді руки позаду штовхають її вперед, а Його рука хапає її за запясток, Його рука тягне її на сцену. Вона ВІДЧУВАЄ його запах, суміш поту, «Інґліш Лезеру» й гарячої чистої плоті.

Усього за мить Майра Еванс опиняється в руках Елвіса Преслі.

Атлас комбінезона гладенько пробігає під долонями. Її обвивають мускулисті руки. Обличчя, ЙОГО обличчя, обличчя Короля, усього за кілька дюймів від її. Він танцює з неювони пара, Майра Джозефін Еванс із Касл-Рока, штат Мейн, і Елвіс Арон Преслі, з Мемфіса, штат Теннессі! Вони брудно витанцьовують по сцені перед чотирма тисячами пискотливих фанаток, поки «Джорданейрз» виспівують той відпадний старий рефрен із пятдесятих: «До танцю Усі разом, до танцю»

Його стегна труться об її. Вона відчуває вигнуте напруження в центрі, де Король штовхається об її живіт. Тоді він розкручує її, спідниця здіймається горизонтально, виставляє напоказ ноги, аж до мережива трусиків «Вікторіаз Сікрет», її долоня обертається в його, ніби вісь у втулці, а тоді він знову притягує її до себе, а рука опускається до її попереку, до випину сідниць, міцно обхоплює їх. На мить вона опускає очі, і там, унизу, за вогнями рампи, бачить Кору Раск. Кора люто блимає на неї очима, а обличчя в неї люте від ненависті й відьомське від заздрості.

Тоді Елвіс повертає її голову до себе й промовляє тягучою манірною вимовою Середнього Півдня: «Хіпа ми не маємо дивитися одне на однохо, крихідко?»

Вона не встигає відповісти, коли його уста припадають до її. Його запах і дотики наповнюють увесь світ. А тоді раптом його язик у її роті  Король рок-н-ролу по-французьки цілує її на очах у Кори й усього сраного світу! Він ще сильніше пригортає її, поки труби ревуть свої синкопи, вона відчуває, як у лоні розмотується екстатична хіть. Ох, у неї ніколи такого не було, навіть на озері Касл із Тузом Мерріллом багато років тому. Їй хочеться кричати, але його язик бється в неї в роті, тож вона спроможна лише вчепитися в гладеньку оксамитову спину, здригаючи стегнами, поки труби гримлять початок «Мого шляху».

11

Містер Ґонт сидів в одному з дорогих крісел і з лікарським відчуженням спостерігав за тим, як Майру Еванс розривають хвилі оргазму. Вона трусилася, наче під час повного нейронного виснаження, міцно стискаючи фотографію Елвіса, не розплющуючи очей, перса здіймалися, ноги напружувалися, розслаблялися, напружувалися, розслаблялися. Салонні кучері розсипалися їй по голові не надто привабливим шоломом. Подвійне підборіддя стікало потом, як і сам Елвіс, коли масивно крутився своєю тушею на сцені під час останніх концертів.

 Ооооо!  скрикувала Майра, дрижачи, ніби желе на тарілці.  Оооо! Оооооооо, Боже! Ооооооооооооо, Боооууужеее! ООООООООО

Містер Ґонт ліниво стиснув кант темних слаксів між великим і вказівним пальцями, струснув, повертаючи його до попередньої бритвеної гостроти, тоді нахилився вперед і вихопив фотографію в Майри з рук. Її сповнені розпачу очі одразу розчахнулися. Вона кинулася за світлиною, але та була вже задалеко. Почала підводитися.

 Сядьте,  наказав містер Ґонт.

Майра не поворухнулася, ніби, піднімаючись, обернулася на камінь.

 Якщо хочете ще хоч раз у житті побачити цю фотографію, Майро, то сядьте.

Вона сіла, витріщаючись на нього з тупим стражданням. Величезні плями поту розповзалися в неї під пахвами й збоку грудей.

 Будь ласка,  промовила вона.

Слова долинули таким порохнявим хрипом, що скидалися на подих вітру в пустелі. Вона простягнула долоні.

 Назвіть ціну,  запропонував Ґонт.

Жінка замислилася. Очі на спітнілому обличчі закотилися вгору. Адамове яблуко здійнялося й опустилося.

 Сорок доларів!  скрикнула вона.

Він засміявся й похитав головою.

 Пятдесят!

 Дурниці. Ви, мабуть, не надто хочете отримати це фото, Майро.

 Хочу!  З куточків очей заструменіли сльози. Вони збігли їй по щоках, змішуючись із потом.  Хооочуууу!

 Гаразд,  урвав її він.  Хочете. Я це приймаю. Та чи вона необхідна вам, Майро? Чи вона вам дійсно необхідна?

 Шістдесят! Це все, що в мене є! До останнього цента!

 Майро, я, на вашу думку, хто, дитина?

 Ні

 А як на мене, так. Я старий чоловікстарший, ніж ви собі можете уявити, просто добре зберігся, якщо можна так про себе сказати,  але справді думаю, що вам здаюся дитиною, дитиною, яка повірить, ніби жінка, що живе в новенькому дюплексі менш ніж за три квартали від Касл-Вю, має лише якихось шістдесят доларів при душі.

 Ви не розумієте! Мій чоловік

Містер Ґонт підвівся, тримаючи фотографію в руці. Усміхненого чоловіка, що відійшов від дверей, щоби впустити її, більше в кімнаті не було.

 Ви ж заздалегідь не повідомили про зустріч, так, Майро? Ні. Я вас запросив із щирості сердечної. Але тепер, боюся, мушу попросити вас піти.

 Сімдесят! Сімдесят доларів!

 Ви ображаєте мої інтелектуальні здібності. Будь ласка, йдіть.

Майра впала перед ним на коліна. Її пронизували різкі панічні ридання. Ухопила його за литки й плазувала.

 Прошу! Прошу вас, містере Ґонт! Я мушу мати ту фотографію! Мушу! Вона таке ви й не повірите, що вона робить!

Містер Ґонт зиркнув на фотографію Елвіса, і його обличчям пробіг короткочасний вираз огиди.

 Не думаю, що навіть хотів би знати,  відказав він.  Це здавалося неймовірно спітніло.

 Але якщо вона коштує дорожче сімдесяти доларів, доведеться виписати чек. Чак знатиме. Він захоче дізнатися, на що я витратилась. А якщо розповім йому, він він

 Це,  проігнорував її містер Ґонт,  не мої проблеми. Я продавець, а не сімейний психолог.  Він зверхньо дивився на Майру, звертаючись до її спітнілої маківки.  Упевнений, що інша людинанаприклад, місіс Раскзможе собі дозволити цю досить унікальну світлину почилого містера Преслі.

Від згадки про Кору голова Майри шарпнулася вгору. Очі  запалі блискучі точки в глибоких темних заглибленнях. Зуби вищирилися. У ту конкретну мить вона мала божевільний вигляд.

 Ви б їй продали?  просичала вона.

 Я вірю у вільний ринок,  сказав містер Ґонт.  Саме це й зробило нашу країну великою. Я справді був би не проти, щоб ви мене відпустили, Майро. Ваші руки реально сочаться потом. Ці штани доведеться віддати на хімчистку, і то не впевнений, що

 Вісімдесят! Вісімдесят доларів!

 Я продам вам її за рівно вдвічі більшу ціну,  сказав містер Ґонт.  Сто шістдесят доларів.  Він вишкірився, демонструючи великі криві зуби.  І, Майро, ваш особистий чек мені цілком підійде.

Вона завила з відчаю:

 Не можу! Чак мене вбє!

 Можливо,  сказав на це містер Ґонт,  але ви ж усе одно погибатимете за шматом-шматом огняної любови, правда?

 Сто,  застогнала Майра, знову вхопивши його за литки, коли Ґонт спробував відійти від неї.  Будь ласка, за сотню доларів.

 Сто сорок,  відповів Ґонт.  Це найнижче, що я можу запропонувати. Моя остання пропозиція.

 Добре,  видихнула Майра.  Добре, добре, я заплачу

 Ну і ще мінет зверху,  промовив Ґонт, усміхаючись їй згори.

Вона підвела голову, ротик скрутився ідеальною літерою «О».

 Що ви сказали?  прошепотіла вона.

 Відсмокчи мені!  крикнув він на неї.  Фе-л-ляцію зроби! Розтули свій розпрекрасний набитий металом ротик і заковтни мій дрин!

 О Господи,  застогнала Майра.

 Як бажаєте,  сказав на це Ґонт і вже був почав обертатися.

Вона вхопила його швидше, ніж він устиг її покинути. За мить тремтливі руки вже скреблись об його ширінку.

Він кілька секунд з удоволеним обличчям поспостерігав за цими потугами, а тоді вибив її долоні геть.

 Забудьте,  відрізав він.  Від орального сексу в мене амнезія трапляється.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3

Похожие книги

Дикий
13.3К 92