Всего за 450 руб. Купить полную версию
* * *
Побачивши нільфгардського амбасадора, що входив до зали для аудієнцій, Дійкстра тихенько зітхнув. Шілярд Фітц-Естерлен, посол імператора Емгира вар Емрейса, мав звичай вести розмови дипломатичною мовою й полюбляв вставляти у фрази помпезні мовні дивовижі, зрозумілі лише дипломатам і вченим. Дійкстра навчався в Оксенфуртській Академії і, хоча не отримав титулу магістра, знав основи надутого університетського жаргону. Втім, користався ним неохоче, бо у глибині душі не терпів помпезності й усіляких форм претензійного церемоніалу.
Вітаю, екселенце.
Пане графе, церемоніально вклонився Шілярд Фітц-Естерлен. Ах, вибачте милостиво. Може, повинен я вже говорити: ясновельможний князю? Ваша високосте регенте? Вашмосць державний секретарю? Клянуся честю, ваша вельможносте, сани сипляться на вас таким градом, що я і насправді не відаю, як вас титулувати, аби не помилитися у протоколі.
Найкраще буде «ваша королівська величносте», скромно відповів Дійкстра. Ви ж знаєте, екселенце, що то свита робить короля. А вам, беззаперечно, відомий факт, що коли я крикну: «Скакати!», то свита у Третогорі запитує: «Як високо?»
Амбасадор знав, що коли Дійкстра й перебирає, то не дуже. Принц Радовід був малолітнім, королева Гедвігарозчавленою трагічною смертю чоловіка, аристократіязаляканою, подурілою, розсвареною і поділеною на фракції. У Реданії владою і справді був саме Дійкстра. Дійкстра легко отримав би будь-яку відзнаку, яку б тільки захотів. Але Дійкстра не хотів жодної.
Ваша вельможність висловили бажання мене викликати, сказав за мить амбасадор. Оминувши міністра закордонних справ. І чому я маю приписати ту честь?
Міністр, Дійкстра підвів очі до стелі,відмовився від функцій через стан здоровя.
Амбасадор повільно кивнув. Він чудово знав, що міністр закордонних справ сидів у підвалі, а оскільки був боягузом й ідіотом, то, без сумніву, розповів Дійкстрі все про свої таємні справи із нільфгардською розвідкою вже під час демонстрації знарядь катування, що передувала допиту. Знав, що мережу, сформовану агентами Ваттьє де Рідо, шефа імперської розвідки, було розгромлено, а всі нитки опинилися у руках Дійкстри. Знав також і те, що нитки ті вели прямо до його особи. Але особу його оберігав імунітет, а обовязки змушували доводити гру аж до самого кінця. Особливо після дивних зашифрованих інструкцій, що були нещодавно надіслані до амбасади Ваттьє коронером Стефаном Скелленом, імператорським агентом для особливих доручень.
Оскільки наступника його ще не прийнято на посаду, продовжив Дійкстра, то мені випадає неприємний обовязок поінформування, що ваша екселенція визнана у королівстві Реданія персоною нон грата.
Амбасадор уклонився.
Сподіваюся, сказав, що рішення це, наслідком якого стане взаємне відкликування амбасадорів, закорінене у справах, що аж ніяк не стосуються ні королівства Реданія, ні імперії Нільфгард безпосередньо. Імперія не чинила ніяких ворожих кроків стосовно Реданії.
Окрім блокади гирла Яруги й островів Скелліге для наших кораблів і товарів. Окрім озброєння та підтримки банд скойатаєлів.
Це інсинуації.
А концентрація імперських військ у Вердені й Цінтрі? Рейди збройних банд на Содден і Брюґґе? Содден і Брюґґеце темерійські протекторати, а ми у союзі із Темерією, екселенце, атаки на Темеріюто атаки на нас. Залишаються також справи, що стосуються Реданії безпосередньо: бунт на острові Танедд і розбійний замах на короля Візіміра. І проблема того, яку роль Імперія відіграла у тих подіях.
Quod attinet інциденту на Танедді,розвів руками амбасадор, то мене не уповноважено озвучити нашу позицію. Його Імператорська Величність Емгир вар Емрейс далекий від куліс приватних справ ваших чародіїв. Мені шкода того факту, що наші протести мають мінімальний результат порівняно із пропагандою, яка говорить своє. І поширюються, як насмілюся зауважити, не без підтримки найвищої влади королівства Реданія.
Протести ваші ошелешують і невимовно дивують, легенько усміхнувся Дійкстра. Все ж імператор не приховує того факту, що при його дворі перебуває цінтрійська герцогиня, доставлена саме з Танедду.
Цірілла, королева Цінтри, із натиском виправив Шілярд Фітц-Естерлен, не була доставлена, а шукала в Імперії притулку. І це не має нічого спільного з інцидентом на Танедді.
Правда?
Інцидент на Танедді,продовжував із камяним обличчям амбасадор, імператор сприйняв із невдоволенням. А розбійний, виконаний шаленцем замах на життя короля Візіміра викликав його щиру й живу відразу. Ще більшу відразу пробуджує у нас поширювана у поспільстві огидна плітка, що насмілюється шукати підбурювача того злочину саме в Імперії.
Затримання справжніх підбурювачів, повільно сказав Дійкстра, покладе кінець пліткам, станемо сподіватися. А затримання їхнє й справедливе покаранняце тільки справа часу.
Justitia fundamentum regnorum,поважно промовив Шілярд Фітц-Естерлен. А crimen horribilis non potest non esse punibile. Ручаюся, що Його Імператорська Величність також бажає, щоби воно так і сталося.
У силах імператора виконати це прагнення, спроквола промовив Дійкстра, схрещуючи руки на грудях. Одна з ватажків змови, Еніда ан Гленна, донедавна чародійка Франческа Фіндабайр, з імператорської ласки грає у королеву маріонеткової держави ельфів у Дол Блатанна.
Його Імператорська Величність, церемонно вклонився амбасадор, не може втручатися у справи Дол Блатанна, незалежного королівства, визнаного усіма сусідніми державами.
Але не Реданією. Для Реданії Дол Блатаннаце й надалі частина королівства Едірн. Хоча ви разом із ельфами й Кедвеном розділили Едірн на шматки, хоча від Лирії не залишилося lapis super lapidem, завчасно викреслювати ті королівства з мапи світу. Завчасно, екселенце. Втім, тут не час і не місце про це дискутувати. Нехай Франческа Фіндабайр поки що королює собі, ще прийде час на справедливість. А що із іншими бунтівниками й організаторами замаху на короля Візіміра? Що з Вільгефорцем з Роґґевену, що із Йеннефер з Венґерберга? Є підстави думати, що після поразки обидва вони втекли до Нільфгарду.
Запевняю, підвів голову амбасадор, що це не так. А якби дійшло до цього, то ручаюся, що не мине їх кара.
Вони завинили не перед вами, то й не вам належить їх карати. Щире прагнення справедливості, що є, як ви відмітили, fundamentum regnorum, імператор Емгир довів би, видавши нам отих злочинців.
Не можна відмовити у слушності вашому бажанню, визнав Шілярд Фітц-Естерлен, удаючи заклопотану усмішку. Втім, цих осіб в Імперії немає, це primo. Secundo, якби навіть потрапили вони туди, існує ж перепона. Екстрадиція виконується з вироку закону, у цьому разі схваленого імператорською радою. Зважте, ваша вельможносте, що розрив Реданією дипломатичних стосунківто акт недружній, і важко розраховувати на те, аби рада проголосувала за екстрадицію осіб, які шукають притулку, якщо екстрадиції цієї бажає недружня країна. Це була б безпрецедентна справа Хіба що
Хібащо?
Хіба що створити прецедент.
Не розумію.
Якщо королівство Реданія було б готовим видати імператору його підданого, схопленого тут посполитого злочинця, імператор і його рада мали б підставу відвзаємнити той жест доброї волі.
Дійкстра довго мовчав, справляючи враження, що дрімає або думає.
Про кого йдеться?
Прізвище злочинця Амбасадор удав, що намагається пригадати, врешті сягнув у сафянову теку за документом. Вибачте, memoria fragilis est Ось. Такий собі Кагір Мавр Диффрин еп Келлах. На ньому важкі звинувачення. Розшукується за вбивство, дезертирство, raptus puellae, насильство, крадіжку й фальсифікацію документів. Утікаючи від гніву імператора, дременув за кордон.
До Реданії? Далекий він обрав шлях.
Ваша вельможносте, легенько усміхнувся Шілярд Фітц- Естерлен, також не обмежує своїх інтересів виключно Реданією. Я не маю і тіні сумнівів, що якби злочинець виявився схопленим у будь-якому з союзницьких королівств, ваша вельможність знав би про те з рапортів своїх чисельних знайомих.