На жаль, Сколкозбруя надавала своєму власнику одну важливу перевагу: такий меч її просто не брав. Зброя Сета влучила в ціль: по задній поверхні обладунку розповзлося мереживо тріщин, з яких сочилося Буресвітло. Проте на ньому не залишилося жодних вмятин чи вгинів, що неминуче зявилися би на звичайному панцирі. Сет мав поцілити в те саме місце ще хоча б раз, щоби пробити броню.
Пританцьовуючи, він відступив, а розлючений супротивник гнівно змахнув мечем, силкуючись розсікти йому коліна. Буря, що бушувала всередині Сета, давала чимало вигодвключно з можливістю швидко загоювати неглибокі рани. Але навіть вона не змогла би відновити кінцівки, по яких різонули Сколкозбройцем.
Сет обійшов Сколкозбройного, а тоді вибрав вдалий момент і ринувся вперед. Той знову наніс удар, але шин миттю Кинувся на стелюшугонув угору, опинившись над вістрям мечаі зразу ж Кидком повернувся додолу. Приземлившись, він без загаяння рубонув супротивника, але Сколкозбройний швидко зорієнтувався та вклав у новий удар ще й інерцію попереднього. Вийшло майже ідеально: схибив не більше, ніж на волосину.
Сетів суперник орудував Сколкозбройцем із небезпечною майстерністю. Багато хто аж надто покладався на саму лише силу своєї зброї й обладунку. Проте цей боєць був явно не з таких.
Сет стрибнув на стіну й атакував суперника швидкими, короткими наскоками, мов розлючена мурена. Сколкозбройний відбивав їх замашними, стрімкими ударами у відповідь. Довжина його клинка не давала Сету змоги наблизитися.
«Щось це все надто затягується!»промайнуло в його голові. Якщо король дістанеться своєї схованки, Сетова місія автоматично провалиться, скільки б алетійців він не вбив. Пригнувши голову, шин знову спробував завдати удару, проте Сколкозбройний змусив його відступити. Кожна зайва секунда цього двобою збільшувала шанси короля на щасливу втечу.
Настав час забути про розважливість. Сет злинув у повітря та, Кинувшись в інший кінець коридору, почав падати на супротивника, виставляючи ноги вперед. Той одразу ж змахнув мечем, але Сет встиг змінити кут Кидка й опустився додолулезо Сколкозбройця просвистіло в повітрі якраз над його головою.
Він приземлився навпочіпки й використав силу інерції, щоби, відштовхнувшись, рвонути вперед і рубонути Сколкозбройного в біктуди, де збруя дала тріщину. Удар вийшов страшним: намічена пластина розлетілася на друзки, а навсебіч бризнули краплини розплавленого металу. Суперник зойкнув, припавши на одне коліно, і підніс руку до ушкодженого боку. Сет зарядив туди ще й ногою, і цей підсилений Буресвітлом удар відкинув супротивника назад.
Закутий у важкий обладунок Сколкозбройний врізався у двері королівських покоїв, розтрощив їх і впав на порозі, наполовину залетівши в кімнату позаду них. Сет залишив його лежати, пірнувши у прохід справа, навздогін королю. У цьому коридорі лежав такий же червоний килим, а лампи з Буресвітлом, що висіли на стінах, дали йому можливість підживити бурю всередині.
Енергія знову кипіла в ньому, і він побіг швидше. Якщо він матиме достатньо часу, то зможе спершу покінчити з королем, а там уже до переможного кінця відбиватиметься від Сколкозбройного. Це буде нелегко: Повний викид із привязкою до дверей не зупинить його, а збруя дозволить бігти з неуявною швидкістю. Сет озирнувся через плече.
Сколкозбройний не переслідував його. Він сидів на землі, вочевидь приголомшений. Сет ледь бачив його: людська постать на порозі, всипана скіпками від розколотих дверей. Напевно, він поранив його сильніше, ніж гадав.
А може
Сет застиг на місці. Перед очима промайнула низько схилена голова людини, котру поспіхом виводили гвардійцітак, щоб не можна було розгледіти обличчя. А Сколкозбройний усе ще не поспішав кидатися навздогін. І щось він аж надто майстерно орудував мечем. Ходили чутки, що небагато бійців могли тягатися з Ґавіларом Холіном у мистецтві володіння холодною зброєю. Отже
Сет повернувся і рвонув назад, покладаючись на свою інтуїцію. Щойно Сколкозбройний угледів його, як енергійно звівся на ноги. Сет побіг іще швидше. Бо що безпечніше для короля? Втікати, довіривши своє життя охоронцям? Чи надягти Сколкозбрую та залишитися, замаскувавшись під одного з них?
«Спритний хід», зметикував Сет, а донедавна млявий Сколкозбройний став у ще одну фехтувальну стійку. Шин із подвоєною силою ринувся в бій, розмахуючи мечем та осипаючи супротивника градом ударів. А Сколкозбройний, котрий виявився королем, завзято відбивався широкими, замашними порухами клинка. Він одного з них Сет ледь устиг відсахнутися: лезо розтяло повітря за лічені дюйми від нього, обдавши вітерцем. А тоді, вибравши вдалий момент, він раптом ринувся вперед і пірнув під вістря меча, відведене в сторону силою інерції.
Очікуючи чергового удару в поранений бік, король напівобернувся, прикриваючи ліктем вільної руки діру в Сколкозбруї. Це дало Сетові можливість проскочити мимо нього та дістатися до королівських покоїв.
Король повернувся, щоб кинутися навздогін, але Сет уже мчав щедро вмебльованою кімнатою, розмахуючи рукою й намагаючись доторкнутися до кожного громіздкого предмета на своєму шляху. Він заряджав їх Буресвітлом, Кидками переміщуючи в точку позаду короля. Меблі завалювалися, немов кімната повернулася набік: на остовпілого короля раптом посипалися дивани, стільці та столи. Ґавілар припустився помилки, спробувавши боронитися від них Сколкозбройцем: так, ця зброя легко перерубала чималих розмірів диван, але ж порубані рештки все одно падали на нього, збиваючи з ніг. Врешті ослінчик остаточно звалив його додолу.
Ґавілар відкотився вбік, щоби дати дорогу меблям, і знову почав наступати. Крізь розтріскані секції його Сколкозбруї просочувалися струмені Буресвітла. Зібравшись із духом, Сет підскочив у повітря і силою Викиду перемістив своє тіло назад і трохи вправоподалі від атакуючого короля. Це вивело його з-під удару. А потім різко Кинувся вперед, використавши аж два Прості викиди один за одним. Із нього потоком ринуло палахкотливе Буресвітло, одяг вкрився шаром паморозіадже він нісся на короля зі швидкістю, що рівно вдвічі перевищувала звичайну швидкість падіння.
Поза короля видала здивування, коли Сет накренився в повітрі, а потому, прокрутивши сальто, ринувся на нього, розмахуючи мечем. Він щосили рубонув по шолому з крильцями, а тоді відразу ж Кинувся на стелю, де впав горілиць, важко гупнувши об камяний дах. Він зробив надто багато Кидків у різних напрямках за надто короткий проміжок часу: його тіло було дезорієнтоване, тож граційного приземлення не вийшло. Похитуючись, шин усе ж звівся на ноги.
На долівці під його головою король трохи подався назад, намагаючись якось прилаштуватися та завдати чергового удару. Його розколотий шолом сочився Буресвітлом. Він став у оборонну стійку, прикриваючи бік із проламаною пластиною. Тримаючи меч однією рукою, король замахнувся й рубонув у напрямку стелі. Сет миттєво зробив Кидок униз, помисливши, що випад супротивника не дасть тому змоги вчасно опустити меч.
Але він недооцінив опонента. Той ринувся назустріч, парирувавши удар виставленою вперед головою. І саме в той момент, коли лезо Сетового меча вже вдруге торкнулося шоломацього разу розтрощивши його на друзки, затягнутим у латну рукавицю кулаком Ґавілар щосили вдарив його в обличчя.
Сліпуче світло зблиснуло у Сетових очах, немов утішний додаток до страшного й раптового болю, що пронизав його лице. Контури предметів розпливлися, в очах потемніло.
Біль. Який нестерпний біль!
Він заволав, і з широко відкритого рота рікою хлинуло Буресвітло. Спиною він налетів на щось твердебалконні двері. Тепер біль перекинувся ще й на плечі, немов у них впилася сотня кинджалів. Він звалився додолу, покотився й застиг, дрижачи всім тілом. Звичайна людина такого удару не пережила б.
«Нема часу на біль. Нема часу на біль. Нема часу на біль!»
Сет кліпав очима, тряс головою, але довколишній світ уперто залишався розпливчатим і темним. Невже він осліп? Ні, це надворі стемніло. Він лежав на деревяному балконі: удар був такої сили, що двері не витримали. Глухий стукіт. А-а-а це чиїсь важкі кроки. Сколкозбройний!
Сет із останніх сил звівся на ноги. Перед очима все пливло. З одного боку обличчя юшила кров, зі шкіри парувало Буресвітло, засліплюючи ліве око. Світло. Воно зцілить його, якщо це можливо. Нижня щелепа вільно теліпалася. Невже зламана? Та ще й Сколкозбройця зронив!