Вітаю, Велфарію! Чому так довго не озивався? пролунало в голові. Приємно було почути близького друга, з яким провів багато років своєї юності.
Вітаю, друже! Даруй, що змусив чекати. Надто заглибився у роздуми.
Мабуть, все про Точку думаєш?
Гм на обличчі Велфарія промайнула ледве помітна усмішка. Так, ти маєш рацію. Адже час спливає. Небагато лишилося до Події
Навіщо цим перейматися? Ти ж освічена людина! бадьорими словами Алмій намагався покращити настрій друга. Тобі відомо, що свідомість нікуди не зникає, навіть якщо припинить існування твоя біологічна форма. Сьогодні, дякувати долі, не Темні віки, аби так непокоїтися.
Велфарія зворушило піклування приятеля.
Дякую, друже. Ні, я взагалі-то не переймаюся. Навпаки, мене охоплює велика цікавість. Та не стосовно так званої смерті. Ти ж памятаєш, що мій Шлях має Точки навіть після порожнечі.
Так, цеправда, відповів Алмій і перейшов до справи:Тут у нас дещо відбувається він вмовк, добираючи слова:Тобі слід негайно прибути до Кордісу.
Гаразд. Щось важливе? стурбовано запитав Велфарій.
Так, пролунала рішуча відповідь.
Велфарій давно знав одну рису свого друга: уміння бути максимально делікатним. Він би ніколи не насмілився перервати відпочинок свого приятеля, якби не сталася якась загрозлива подія.
Міла не виходить на звязок уже шосту добу
* * *
Міла народилася в один рік з Велфарієм та останні пятдесят років працювала у Центрі космології. Одначе вперше вона потрапила до Центру, коли Велфарій уже активно проводив дослідницькі роботи у глибинах далекого космосу. Вона закінчила навчання на кафедрі позапатрійних цивілізацій із чудовими результатами і, без вагань погодившись на стажування, вирушила до системи Z242. Навколо двох зірок, звязаних тяжінням, оберталося декілька газових гігантів. На одному з них мешкали бактерії, які пристосували своє існування до суворих умов цього світу. Таке частенько зустрічалося: коли на планетах без твердої поверхні, літаючи в газових потоках, вирувало життя. Тож дівчину, яка мала великі знання з астробіології, такі обставини анітрохи не здивували. Ба більше, останні дослідження та опрацьовані результати вчених Патрії, а також знання, отримані на сорок девятому рівні інформаційного поля Всесвіту, підтверджували, що такий стандалеко не межа для можливостей біологічної матерії.
Отримані висновки, вже після повернення на Патрію, дали їй змогу написати блискучу наукову працю про систему Z242, а потім деякий час з успіхом займатися викладацькою діяльністю й розробляти теорію просторової діри. Сутність цієї теорії полягала в тому, що коли галактика сформувалася, а чорна діра в її центрі остаточно нагромадила свою критичну масу, поглинувши завдяки всеосяжній гравітації навколишню речовину, заразом і чорні діри менших розмірів, тоді настає момент, коли обсяг кількості матерії та енергії є достатнім, аби у центрі такої діри стався вибух. Саме таким способом народжується реальний Всесвіт. Звісно, для спостерігача ззовні його розміри здаватимуться в такій дірі надзвичайно маленькими. Проте якщо поринути у глибини такого Всесвіту, пролетівши в чорну діру далеко за горизонт подій, тоді простір, навпаки, виглядатиме таким же безмежним для спостерігача зсередини, як і зовнішній Всесвіт, з якого той прийшов. З цього випливає, що й Патрія у складі своєї галактики перебуває всередині чорної діри. На підставі інформації на сорок девятому рівні таке тлумачення світоглядної теорії наука не піддавала сумніву, як і доведений факт, що зазначена спіральнеосяжна як у бік зменшення, так і у бік зростання.
Слід зазначити, що кожна галактика має панівну цивілізацію, котра досягла найвищого розвитку. Цивілізація Патрії була найдавнішою в галактиці, тому домінувала над усіма іншими. Природно, що під час її існування було накопичено чимало досвіду і знань. Зокрема доведено здатність Всесвіту жити і розвиватися на основі певного універсального закону, яким є глобальне інформаційне поле, що складається з численних прошарків. Зміст кожного прошарку пізнається розумом лише у процесі еволюції свідомостіособливої матерії небіологічного характеру. Отже, відбувається природне зближення свідомості та поляуніверсального закону. Проте існував парадокс, який полягав у тому, що для еволюційного руху свідомості потрібна біологічна форма.
Тільки на два питання досі не могли отримати відповіді: скільки у цьому полі міститься прошарків і де воно закінчується; а також: навіщо і чому свідомість має себе розвивати і зближувати з законом?
Міла відчула справжній захват, коли дізналася про сигнал із далекої планети під номером S24 в системі S24ASK, який декілька років тому прийшов від штучного супутника. Той був створений кілька сотень мільйонів років тому представниками її цивілізації на випадок, якщо життя на планеті S24 подолає планетарну гравітацію і сповістить про своє космічне громадянство в галактиці. Після сигналу, за відпрацьованим планом, до цієї планети відправилася спеціальна група з відділу позапатрійних цивілізацій Центру космології для встановлення постійного контакту. Його зміст полягав у розкритті для молодої цивілізації глибинних особливостей світоустрою і, за можливості, у підтримці її майбутнього розвитку, який би відповідав принципам удосконалення, а не деградації.
Після встановлення контакту з представниками планети S24, група повернулася на Патрію. Наступним етапом було зміцнення налагодженого контакту, а для цієї мети вистачало присутності лише одного патрійця. Цим представником зголосилася бути Міла.
* * *
Кордіс по праву вважався найголовнішим містом планети, як колисьстолицею держави патрійців. Колишня держава мала глибоке історичне коріння, але її значення як інституту організації патрійського суспільства закінчилося з початком епохи Великої Уніфікації. Патрійці були менш схильними до контролю, ніж усі інші цивілізації галактики. Тому чималу частину свого життя присвячували роздумам на самоті й самовдосконаленню. Вони розуміли, що до певного часу держава для них є життєво важливим інструментом, завдяки якому долається хаотичність суспільних відносин. Саме таким переламним моментом став початок Великої Уніфікації.
Впродовж короткого терміну невпізнанно змінилися світорозуміння та життєві основи патрійського суспільства. Спершу держава поступилася місцем індивідуальній свідомості, основа якої складалася з Принципівуніверсальних для всіх жителів Патрії цінностей та пріоритетів розвитку. Паралельно почалася ера синхронізації: були створені синхронізаційні центри для узгодженості між різними соціальними групами. Проте сягнути вінця розвитку в сьогоденні дозволило відкриття інформаційного поля Всесвіту. Воно виконувало дві генеральні функції: координаційну та інформаційну. Перша забезпечувала інформованість про всі події, повязані з представниками патрійської цивілізації, і разом з Принципами дозволяла кожному патрійцю робити безпомилкові та влучні рішення у повсякденному житті. Друга забезпечувала можливість користуватися величезним обсягом інформації, починаючи з подій минулого і закінчуючи глобальними питаннями організації світобудови. Отже, синхронізаційні центри, як і держава, свого часу втратили важливість, а політичне життя зникло назавжди як форма вияву діяльності держави.
Усе місто охопила жива смарагдова повінь. Велетенські просторі будинки височіли серед буяння рослинності, округлою формою більше схожі на острови поміж зеленого океану. Їхня прозорість зі шляхетною красою та величчю втілювала характер патрійців: щирий, справедливий і вишуканий. Перше світило, найяскравіше, вже хилилося до обрію і мінилося на поверхні споруд жовтогарячим сяйвом, а на троні небесного зеніту палало друге сонце, яке щойно зійшло з протилежного боку. У духмяному весняному повітрі літали білі грудочки, схожі на кульки снігу, милуючи око гармонійністю пухнастих візерунків на тлі золотистого неба.
Маленький патрієць гуляв зі своєю мамою, та раптом зупинився і позирнув на небо. Він вдивлявся у безмежжя Чи побачив зірочку, яка ніяково підморгувала йому. А може, цілу галактику, що принадливо сяяла мільйонами таких зірочок? Потім він подивився уважніше і помітив, що насправді вона дивовижно світиться різноманітними кольорами: малиновим, жовтим, блакитним, білим.