— Можна з нею зазнайомитись?
— Вона померла. — Її теж убила я?
— Це ще не доведено.
— А Голуб?
— Психохронік Голуб там, де й повинна бути — у психлікарні. Вона не відповідає за свої вчинки. З дієздатних і живих фігурантів залишилися тільки ви. Питання є?
— Як почуваються покалічені мною міліціянти? Я шкодую, що не вбила їх на місці.
— Це записати до протоколу? — І ще запишіть, що «Титанік» погубила теж я. Вкупі з «Челенджером».
А в спальному районі, біля обідраної шістнадцятиповерхівки юрмився люд. На восьмому поверсі двері квартири Шушунової Світлани прочинені. Сновигали міліціянти, лікарі «швидкої». А сама Шушунова Світлана висіла у ванній, залитій водою. Не висіла, а стояла навколішках на мокрій підлозі у неприродній позі. Тіло під гострим кутом підтримував пасок від нейлонового халату, прив’язаний протилежним до зашморгу кінцем за сушарку для рушників. Лікар помацав сонну артерію, випростався, вийшов. Міліціянт заходився оглядати приміщення. Шукав сліди. На сходах товклися сусіди. Ніщо так не озонує, як чуже нещастя. А чого вона воду відкрутила? Чого-чого, живе сама, коли ще знайдуть. А от сусідів позаливала, вони гвалт здійняли, її свіжою й знайшли.
— Симчич, на зустріч з адвокатом, — сказало у кормушці.
— Я ваш адвокат, — кругленький панок у золотих окулярах і костюмі від Михаїла Вороніна назвав своє ім’я. Яке знала навіть Зірка в контексті гучних справ.
— Я вас не наймала. Не маю таких статків.
— Все залагоджено.
— Ким?
— Вашими друзями. Не гаймо часу.
— Не маю таких друзів, — затялася Зірка, дивуючи з того, що не потерпала такою немодньою сидіти навпроти пещеного чоловіка, що виглядає і пахне на кілька сотень тисяч гривень.
Пан осміхнувся поблажливо, як дитині.
— Не заглиблюйтеся у несуттєве. З непорядними людьми не маю справ. Почнемо.
«Джефрі, більше нікому. Як дізнався? Як передав гроші?
Джефрі, мій Джефрі, я завинила перед тобою. Дороті таки висмикнула з лотереї щасливий квиток, а мені — дірка від бублика».
Адвокат заспокійливим професійним голосом лапідарно змалював ситуацію. З його густо приперченої юридичними термінами промови випливало, що Зірчина справа — кака, а Зірчина уперта позиція не допомагати слідству — дурість.
— Слідство має незаперечні докази. Ви офіційно мали опікунство над Голуб і договір про успадкування квартири?
— Одне, коли доглядає чужа людина, інша річ — офіційний опікун. Так мені пояснили.