Лікарка урвала його роздуми:
— Алло, ви слухаєте?
— Так, слухаю.
— У вас є якісь конкретні запитання?
— Так. Найперше я хотів би знати, чим ви обґрунтовуєте своє припущення, що це самогубство.
— Шановний комісаре, — здивовано відповіла вона, — адже тіло привезла нам поліція. Перше ніж зробити розтин, я сама зв'язалася по телефону зі службовцем, який, по-моєму, відповідав за слідство. Він сказав, що це звичайний випадок і його цікавить тільки одне питання.
— Яке?
— Чи досліджуваний наклав на себе руки.
Мартін Бек роздратовано потер груди кісточками пальців. Інколи в нього боліло те місце, де влучила куля. Йому пояснили, що це психосоматичне явище і що воно зникне, коли підсвідомість звільниться від тягаря минулого. Але цього разу було навпаки — його дратувало найсправжнісіньке теперішнє. І підсвідомість була тут ні до чого.
Адже допущено елементарну помилку. Розтин треба робити об'єктивно. Наштовхувати судового лікаря на якусь версію — просто службовий злочин, а надто, коли експерт такий молодий і недосвідчений, як ця дівчина.
— Ви не знаєте прізвища того службовця?
— Слідчий Альдор Густавсон. Я зрозуміла, що він веде цю справу. — Він справляв враження досвідченого і тямущого фахівця.
Мартін Бек нічого не знав про слідчого Альдора Густавсона і про його фахову кваліфікацію.
— Отже, поліція дала вам певну настанову? — спитав він.
— Можна сказати й так. У кожному разі, мені ясно натякнули — є підозра, що це суїцид.
— Он що.
— Суїцид, як ви, мабуть; знаєте, означає самогубство.
Мартін Бек нічого на це не відповів. Натомість спитав:
— Розтин важко було робити?
— Властиво, ні. Якщо не брати до уваги великих органічних змін. Адже вони завжди вимагають іншого підходу.
Цікаво, чи багато самостійних розтинів на її рахунку?
— А робота забрала багато часу?