Чи був Капітан роздратований тим, що трапилося? Чи був він невдоволений, що стільки людей діяло на свій розсуд, виходячи за межі його наказів? Скажу тільки, що нарядів поза чергою було достатньо, щоб зламати спину вола. Скажу тільки, що королеви ночі у В’язі сильно розчарувалися у Чорному Загоні. Не хочу навіть згадувати про це. Капітан справжній геній, коли мова йде про покарання.
Ми завмерли вишикувавшись в шеренгу. Вози були завантажені й готові до виїзду. Капітан і Лейтенант проводили нараду з сержантами. Одноокий і Гоблін бавилися в якусь гру, змушуючи маленькі примарні створіння воювати поміж собою в кутку табору. Більшість з нас спостерігали й робили ставки на ту чи іншу сторону, залежно від того, як мінялася ситуація.
-- Наближається вершник, -- крикнув чатовий на воротах.
Ніхто не звернув на нього уваги. Кур’єри шастали туди-сюди весь день.
Брама відчинилася. Сонечко почала плескати в долоні. Тоді побігла до воріт.
Через браму заїхав Ворон. Він виглядав так само пошарпаним, як в день, коли ми зустрілися вперше. Він підхопив Сонечко, міцно обійняв її, посадив верхи перед себе і відрапортував Капітану. Я чув як Ворон говорив, що всі його борги сплачені та він не має жодних зобов’язань поза Загоном.
Капітан довго вдивлявся в нього, тоді кивнув і наказав стати в стрій.
Ворон використав нас, але водночас знайшов новий дім. Ми прийняли його в свою сім’ю.
Ми вирушили в дорогу до місця нової дислокації в Клині.
Глава 3: Загребельний
Вітер свистів, гудів і завивав у цілому Мейстрікті. Арктичні бісенята зі сміхом видихали холодне повітря крізь щілини в стінах моєї кімнати. Полум’я лампи танцювало і мерехтіло, та ледь не гасло. Коли мої пальці ціпеніли, я наближав їх до вогню, щоб зігріти.
Міцний вітер дув з півночі й сік гострим снігом. Лишень за минулу ніч нападало понад тридцять сантиметрів. І судячи з усього снігопад не мав наміру припинятися. Це не віщувало нічого хорошого. Мені стало шкода Елмо і хлопців, які саме зараз полювали на повстанців.
Фортеця Мейстрікт. Серце оборонної системи Клина. Взимку морози. Весною болото. Влітку розжарена піч. Пророки Білої Троянди та головні сили повстанців далеко не найбільша наша турбота.
Клин – довга рівнина в формі наконечника стріли, що вказує на південь і знаходиться поміж двох гірських кряжів. Мейстрікт лежить на самому вістрі. Гори направляють стихію і ворогів прямо на нашу цитадель. Наше завдання утримувати цю основу оборонної системи Леді на півночі.
Чому саме Чорний Загін?
Бо ми найкращі. Повстанська зараза почала просочуватися через Клин невдовзі після падіння Форсберга. Кульгавий намагався зупинити її, але зазнав невдачі. Прибирати за Кульгавим Леді відправила нас. Єдиною альтернативою було здати ще одну провінцію.
Чатові на воротах засурмили. Повернувся Елмо.
Ніхто не поспішив йому назустріч. Наші правила вимагають показувати байдужість. Вдавати, що в тебе не перевертається все в животі від страху. Люди виглядали зі своїх схованок на побратимів, що поверталися з завдання. Чи хтось загинув? Чи хтось важко поранений? Ми знали їх краще, ніж власних родичів. Ми роками воювали з ними пліч-о-пліч. Не всі вони були твоїми друзями, але всі належали до сім’ї. Єдиної сім’ї, яка в нас була.
Чатовий збив лід з лебідки. З невдоволеним скрипом, грати піднялися вгору. Як літописець Загону, я міг вийти і привітати Елмо, не порушуючи неписаних правил. Як останній дурень, я вийшов на вітер і холод.
Крізь хуртовину ледь виднілися жалюгідні тіні. Коні насилу переставляли ноги. Вершники припали до вкритих льодом грив. Тварини й люди сутулилися, намагаючись уникнути гострих пазурів вітру. Хмари пари виривалися з вуст коней та людей і вітер відразу ж відносив їх геть. Навіть сніговик затремтів би від холоду, якби йому показали таку картину.
Досі, з усього Загону, тільки Ворон бачив сніг на власні очі. Гарне привітання на службі у Леді.
Вершники наблизилися. Вони виглядали, скоріше як біженці, ніж побратими з Чорного Загону. На вусах у Елмо сяяли діаманти льоду. Решту обличчя закривали якісь лахи. Інші були настільки закутані, що я не міг відрізнити хто є хто. Тільки Мовчун відважно сидів у сідлі прямо. Він дивився просто перед себе, нехтуючи безжалісним вітром.