– І ви не скажете мені в чому полягає ваш бізнес?
— Я радше утримаюсь,
— Що ж, я спробую довідатись. Це можуть бути наркотики, порнографія, переховування особливо цінного краденого…
— Дуже схоже, — спокійно зазначив містер Теллі. — Я купую крадені коштовності, ховаю їх в яєчному шкаралупинні і спродую своїм клієнтам. Або, можливо, те яйце було повне мініатюрних порнографічних листівок… На все добре, містере Кармайкл.
— До побачення, — Кармайкл вийшов.
У нього було багато справ, але досада їх переважила. На кілька годин він став детективом стежачи за крамницею містера Теллі, і результати були досить-таки задовільні. Він бачив усе, але нічого не зміг збагнути.
Наприкінці дня він знову зайшов до містера Теллі.
— Зачекайте хвилину, — звернувся він до власника крамниці, який зустрів його не дуже привітно. — З усього видно, що я міг би стати вашим клієнтом.
Теллі засміявся.
— Чому ж ні? — Кармайкл стис губи. — Звідки вам відомо скільки у мене на банківському рахунку? Чи, може, у вас суворо обмежене коло клієнтів?
— Ні, але…
Кармайкл швидко провадив:
— Я провів невелике розслідування і прослідкував за вашими клієнтами. Так, я стежив за ними. І я з’ясував, що вони купували у вас.
Вираз обличчя Теллі змінився.
— Справді?
— Справді. Вони поспіхом розгортали свої невеликі згортки. Тож я встиг помітити, що в них. Кілька речей я не зміг роздивитися, але побачив достатньо, щоб удатися до законів логіки, містере Теллі. Ось висновок: ваші покупці не знають, що вони придбали у вас. Це щось на зразок кота в мішку. Декілька разів вони були дуже здивовані. Приміром, чоловік, який розгорнув пакунок й знайшов у ньому стару газетну вирізку. А що ви скажете про сонцезахисні окуляри? Чи про револьвер? Між іншим, можливо незареєстрований. І діамант, мабуть штучний, бо завеликий.
— М-м-м… — промимрив містер Теллі.
— Я, звісно, підбори на ходу не зриваю, але маю добрий нюх на сенсації. Так чи інакше, а більшість ваших клієнтів — великі цяці. І чому жоден з них не заплатив, як той перший покупець, якого я зустрів тут вранці?
— Уся справа побудована на довір’ї, — мовив Теллі. — У мене своя етика. Я повинен чинити так, щоб мати чисте сумління. Це — відповідальність. Розумієте, я продаю свої товари з гарантією. Виплата провадиться тільки після того, як товар задовольнив покупця.
— Тож яйце, сонцезахисні окуляри, пара рукавичок — гадаю, вони задовольнили ваших клієнтів. Газетна вирізка. Револьвер. І діамант. За яким принципом ви добираєте товари?
Теллі промовчав.
Кармайкл посміхнувся.