Альфред Ван Вогт - Вічний замінник стр 4.

Шрифт
Фон

– Ну, Генрі, радий був тебе побачити. А що як відтепер ми будемо зустрічатися тут щороку й ділитися враженнями?

– Але ж...

Грейсон якось силувано всміхнувся.

– Візьми себе в руки, друже. Чи ти ще не зрозумів? Це найграндіозніша річ у Всесвіті. Ми житимемо вічно. Ми – можлива заміна, як щось трапиться.

– Але що? Що все це робить?

– Спитай мене через мільйон років. Може, тоді й відповім.

Він повернувся і, не озираючись, вийшов з бару.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке