— Не встигнемо. Крамниці ось-ось зачиняться. А завтра неділя!
— Нічого, татусю. Купимо в понеділок, — вирішив Суботик. — А до понеділка сховайте мене.
— Де ж я тебе сховаю? — запитав пан Пляшкер у відчаї.
— Як ви мене кинете отут на вулиці, я кричатиму, аж доки прибіжить бабця Моркван. Я скажу їй, що ви мені батько, і вона впустить мене до вас, — заявив Суботик.
— Тільки не кричи! — злякано прошепотів пан Пляшкер. — Я придумаю, як непомітно пронести тебе в кімнату. А ти сиди тут тихесенько і ані пари з вуст. Чекай, доки я повернуся!
Посадивши Суботика під розлогим кущем у присадку, він рушив до будинку.
Ступивши кілька кроків, він почув пронизливий спів:
Пан Пляшкер аж підскочив від переляку. Обернувшись, він напустився на Суботика:
— Цить! Замовкнеш ти нарешті?!
дзвінко проспівав Суботик.
— Як так, то шукай собі іншого батька! — обурився пан Пляшкер і відвернувся.
— Але ж, тату! — вигукнув Суботик. — Ви запитали мене всього-на-всього, чи замовкну я. А зі мною говорити так не можна. Зі мною треба говорити зовсім інакше!
— Я хочу, щоб ти сидів мовчки, — сказав пан Пляшкер трохи спокійніше.
— Знову не так! — сказав Суботик і похитав головою.
— Ну, а як же тоді треба?
— Прошу... — підказав Суботик.
— Гаразд! Прошу тебе, сиди спокійно і мовчи, поки я повернуся. Зрозумів?
Суботик мовчки кивнув головою.
Пан Пляшкер рушив до будинку й спробував нечутно відчинити двері. Але пані Моркван давно вже чатувала на нього, вона примчала з кухні саме тоді, коли він пробував прохопитися до своєї кімнати.
— І де це ви стільки ходите?! — вигукнула вона. — Якщо ви думаєте, що я принесу вам обід, то сильно помиляєтесь! Я не збираюся цілісінький день стовбичити біля плити, чекаючи, поки нарешті пан Фляшкер зволять повернутися додому. Погляньте на себе! Де це ви так обшарпались? І вам не соромно в такому вигляді переступати поріг мого дому? Цікаво, де ви поділи комір від свого піджака.
Пан Пляшкер промимрив щось у відповідь, швиденько прошмигнув до своєї кімнати й замкнувся там.
Він довго сушив голову, як пронести Суботика непомітно для пані Моркван. У кошику на сміття? Ні, пані Моркван відразу це зауважить. Може, у великій картонній коробці?