Штадлер замахав руками.
Я зрозумів — негайно і безповоротно треба послухати.
Так я й збирався, але міліцію і закон згадати був зобов’язаний. Діє на людей.
Сів за стіл. Запросив і відвідувачів сідати. Запитав, чи будуть пити чай.
Штадлер кивнув. Зусель негативно похитав головою.
— Розумію, кошер. Поважаю ваші релігійні почуття, громадянину Табачник. Головне, щоб у своє мракобісся ви не втягували молоде покоління. Так? Так. Ну, слухаю.
Штадлер знову дістав зошит і показав жестом, що може записувати. Від запису я відмовився.
— Коли щось варте уваги — встигну.
Тут я зрозумів, що припустився помилки. Не запитав, у якій справі. Ніби наперед знав, у якій саме.
Помилку тут же виправив.
— У якій справі? Може, особиста? Чи громадська? Чи кримінальна?
Штадлер швидко замотав руками, ніби гадки не має.
Зусель прошамкав:
— Справа важлива. Воно все разом. Кубло. Чисте кубло.
Зусель показав таке.
Він себе делегував до мене з метою позбавити від неприємностей Довида Басіна. Басін з горя та негараздів, викликаних передчасною смертю зятя — Євсея Гутіна — і хворобою дочки — Белки, — дійшов до повного нервового виснаження. Так, наприклад, Басін Довид Срулевич стверджує, що у смерті його зятя винен товариш Цупкий Михайло Іванович. А Белку в лікарні для психічних теж силоміць утримує той самий товариш Цупкий. Так само товариш Цупкий узяв у свій дім молодшенького онука на ім’я Йосиф у вигляді заручника, прикриваючись усиновленням. Щоб Басін мовчав як риба. Мета порушень соціалістичної законності і всього жаху, що наробив капітан міліції товариш Цупкий, — приховування ще одного досі невідомого злочину, про що Басін поки мовчить, але без упину багатозначно натякає оточуючим. Громадськість Остра обурена його поведінкою. У народу, попри жалість до вбитої горем літньої людини, уривається терпець. Уривається він також в Острі. Деякі з сусідів відверто казали Зуселю як старожилу даної місцевості, що їм важко закривати очі на брехню Басіна. І вони повідомлять куди треба, що старий порочить чесного співробітника міліції. В Острі посада товариша Цупкого стала відома завдяки докладним наклепам Басіна.
Зусель ставить питання: чи можна зробити знижку на вік і стан Басіна, який виховує двох малолітніх онуків у своєму домі? Знижка необхідна в тому разі, якщо Басін, як сам погрожував, написав і відправив детального листа в партійні органи Чернігова щодо товариша Цупкого. І товариш Цупкий повинен знижку і поблажливість Басіну забезпечити по блату. Тому що у товариша Цупкого, як не крути, виховується онук Басіна Йосип. На ґрунті якого дід остаточно з глузду з’їхав.
Зусель виголосив цю нісенітницю чітко і ясно. Видно, заучував промову довго.
Вийшло добре, навіть майже не по-єврейськи. Тільки хитався з боку в бік та іноді схлипував, як звик на своїх молитвах.
Його останні слова були такі.
Якщо ніякої знижки, на думку товариша Цупкого, не вийде Басіну за його злісний антирадянський наклеп, то він, Зусель Табачник, заявляє, що завтра раненько піде з покаянною до міліції і напише заяву, що Басін ні в чому не винен, а винен він, Зусель Табачник, і з нього слід суворо і непримиренно вимагати, аж до розстрілу, до чого він заздалегідь готовий. Тому що Басіна підучив він. І так само він змусив поширювати чутки.
Табачник висловився і впав навколішки. Обличчям униз. Почав молитися і дриґати руками-ногами.