Маргарита Хемлин - Дізнавач стр 54.

Шрифт
Фон

Ну, не буває такого. Не буває.

Чи все-таки у Поліни не той? Чи той? Але вона взяла його саме з місця вбивства. І тимчасово ховала у себе. А тут і видала відомості. Рівно майже через рік. Паскуда така.

Я негайно повернувся до Євки. Переглянути ножі.

Хвіртка виявилася зачинена зсередини. Я грюкав, гукав, щоб Євка пустила.

У відповідь — ані звуку.

Обійшов хату з тилу. Постукав у віконце. Одне, що в кімнаті, укрите бузком, відчинене.

Я подав голос:

— Єво, відчиняйте, я до вас як міліціонер звертаюся. Терміново треба.

Ніхто нічим не відповів.

Я переліз через підвіконня. На кухні довго і без страху нишпорив по шухлядах. Між іншим, пам’ятав, де тоді знайшли ножі. Жодного ножа, схожого на ті, які я пам’ятав: великі, важкі, надійні. Жодного схожого ножа не знайшов. Нові — лежали. Ручки жовтенькі блищали. Дерево гарне. А сталь так собі. Переклепана з раннього чогось. Помацав пальцем — наточені добре. Так тільки майстер точити вміє. Баба не зробить таку роботу в хатніх умовах. Новенькі ножі.

Я впевнено розташувався на табуреті в кутку — чекати. Якщо хвіртка зсередини на засуві, якщо вікно відчинене, отже, вибігла задами на хвилинку. З’явиться — я її спитаю по-доброму про ріжучо-колючі предмети.

Хвилин за п’ять чую — двері відчиняються, в хату хтось входить. Зі сміхом причому.

Упізнаю голос Євки. І чоловічий. Трохи знайомий.

Євка каже:

— І уявляєш, він мене сюди мордувати прийшов. Просто мордує і мордує. А я ж бачу, безсоромними очима мене їсть. І під стіл подивився. Знаю я, як мужики під стіл дивляться. На колінця мої дивився. Сергію, ну який нахаба! Думає, якщо я незаміжня і приваблива, то всім можна на мої колінця дивитися.

Чоловік голосно зареготав:

— Xa-xa-xa!

Єва торохтіла:

— Він змотався, то я до тебе. Висловити обурення. Заодно запросити. Ти ж скромний. Без запрошення не будеш. — Тут Єва неприємно хихикнула. — У мене ж умови. А в тебе повернутися ніде. Баба, дід, усі чують, усі носами чують. Ти ж радий? Зараз будемо їсти. У мене все готовеньке.

І на кухню. До мене, тобто.

Стала на порозі, як укопана.

І чоловік за її спиною з’явився. Хробак Сергій Миколайович.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Популярные книги автора