— Отакої! — вигукнула мала Баба Яга. — Я тепер хочу танцювати з усіма! Розумієш?
— Викинь це з голови, — прокрякав ворон. — Хіба щось зміниться від того, що ти сердитимешся? Не втрачай глузду!.. І що ж ти надумала робити?
— А ось що, — мовила мала Баба Яга. — Цієї ночі полечу на Блоксберг!
— На Блоксберг? — жахнувся ворон. — Але ж дорослі чаклунки тобі заборонили. Вони не хочуть, щоб їм там заважали!
— Пхе! — скривилася мала Баба Яга. — Багато чого заборонено! Треба тільки не попастись їм на очі…
— Попадешся! — скрикнув ворон.
— Ет, пусте! — сказала мала Баба Яга. — Я з’явлюся там, коли танці вже будуть у розпалі. А наприкінці втечу! На Блоксберзі цієї ночі робитиметься таке, що мене за всім тим ніхто й не помітить!
Малу Бабу Ягу не злякали слова ворона Абраксаса. Тієї ж ночі вона помчала на Блоксберг.
Усі дорослі чаклунки вже зібралися там. Маяли на вітрі коси, лопотіли спідниці; всі чарівниці вже кружляли довкола вогнища. Було їх тут чи не з п’ятсот, коли не шістсот: гірські русалки, лісові мавки, русалки болотяні та криничні, чаклунки-вітряниці, русалки-туманниці, трав’яні русалки та чарівниці-гризухи. Вихором шугали вони одна повз одну, вимахуючи мітлами.
— Вальпургієва ніч! — вигукували чарівниці. — Гей-я, Вальпургієва ніч!
Вони мекали, крякали й кукурікали. Час від часу викликали грім і блискавки.
Мала Баба Яга й собі непомітно шугнула поміж збурену юрбу.
— Гей-я, Вальпургієва ніч! — щосили гукала вона.
Разом з усіма кружляла вона довкола багаття й думала:
«Якби мене оце побачив Абраксас! Витріщив би з подиву очі, як сова!»
Може б, усе й добре скінчилося, якби мала Баба Яга танцюючи не перебігла дорогу своїй тітоньці — чаклунці-дощовиці Трам-Бам-Бах.
Хто-хто, а тітонька Трам-Бам-Бах жартів не знала. Завжди була надута й лиха.
— Ти диви! — гукнула вона, зіткнувшись посеред танцівниць із своєю-небогою. — Оце-то новина! Тобі чого тут треба? Кажи! Хіба ти не знаєш, що дітлахам заборонено з’являтися сьогодні на Блоксберзі?
— Не кажи нікому! Не кажи! — злякано просила мала Баба Яга.
— Е, ні! — сказала тітка Трам-Бам-Бах. — Тебе, зухвале дівчисько, треба покарати!
Всі чаклунки, почувши це, зацікавлено зібралися довкола них. Чаклунка негоди Трам-Бам-Бах одразу ж розповіла їм про все.
— Що тепер з нею робити? — гнівно спитала вона.