— Їжа.
— Крадена?
— «Позичена» — це звучить не так грубо, — сказав Овальний, який підплив до берега і аж на три чверті висунувся на вологу від роси траву.
— Та звідки! — розсміявся Коот. — Я працюю на півставки в «Гіперсамі» — старшим мишоловом. Сказав директрисі, що влаштовую вечерю для двох приятелів, тому прошу видати аванс.
— Чи не хочете ви сказати, що в «Гіперсамі» є якісь смачні комахи на зразок павучків-косариків? — пожвавішав Крилатий, сідаючи на скатертину.
— Але ж ви їсте горішки, тож я взяв трохи ліщинових, трохи волоських і баночку французьких слимаків на пробу.
— Пі-пі,— зрадів Повзик.
— Гм, гм, — гмукнув Овальний.
— А для вас салат, капусту, цвітну капусту, на жаль, не морську, але дуже смачну, крім того, на десерт…
— Ще й десерт? — здивувався так званий злочинець.
— Єдиний продукт з океанських дарів, який ми маємо, а саме — агар-агар.
— Агар-агар?! Навіть не знаю, як висловити вам свою вдячність!..
— Як не знаєте, то й не висловлюйте, — перебив птах. — Давайте їсти.
— Хвилинку терпіння, — попросив господар учти, показуючи пляшку з темно-зеленого скла. — Чи нема часом у кого-небудь відкривачки?
— Є дзьоб, — сказав Повзик і так рубонув, що накривка тільки свиснула в повітрі.
Засичали бульбашки, задзюркотіла мінеральна вода.
— Товариство! — виголосив капітан Коот, піднімаючи в обох лапах наповнену водою баночку з-під гірчиці, і легенько забарабанив хвостом по порожньому відру, просячи тиші.— Нічого так не зближує, як спільно пережита пригода. Година спільних активних дій більше свідчить про нашу вдачу, аніж рік поверхового, — коли тільки бачишся і спілкуєшся, — знайомства. Я хотів би, щоб ми називали один одного на «ти» й по імені. Перш ніж розпочнемо вечерю, хтось із нас повинен запропонувати випити на брудершафт. Я прошу дозволити зробити це мені, як господареві…
— Брудершафта пропонують згори вниз, — втрутився Повзик, — тож, може, я…
— Або я, як найстарший, — несподівано докинув Овальний.
— Згода, згода! — заспокоїв їх капітан. — Усі пропонують, усі п’ють.
Дзенькнули скляні посудини, залунали в повітрі чоловічі поцілунки, голосно й дуплетом, наче постріли з двостволки.
— Кличте мене Йонатан.