Редингот — довгий сюртук широкого покрою.
Ретрит — період особистого чи групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою.
Пріориса — настоятелька жіночого католицького монастиря.
Захристія — приміщення біля вівтарної частини християнського храму, призначене для зберігання предметів культу.
Карнеол — різновид сердоліку, напівкоштовного каменю червоного чи оранжевого кольору.
Фанаберія — примха, дивацтво.
Полоток — половина засушеної, солоної або копченої птиці, риби.
Корпія — висмикані зі старого полотна нитки, які вживали замість вати та марлі як перев’язувальний засіб.
Триніта деї Монті (Пресвятої Трійці на горах) — французька церква на пагорбі Пінціо, який довгий час був центром французької громади Рима. До церкви ведуть Іспанські сходи.
Кикоть — залишок відрізаного пальця, руки, ноги, а також нерозвинута рука, нога.
Мідна брама — один із трьох входів, через які можна потрапити на територію Ватикану. Вислів «за Мідною брамою» використовують, описуючи події, які відбуваються у Ватикані.
На тіарі Папи Римського три вінці-обручі (корони), які символізують Святу Трійцю та три обов’язки Папи: освячувати, керувати і вчити.
Рось — річка в Білорусі, ліва притока Німану.
Велика та Замкова вулиці — найстаріші центральні вулиці у Вільні. Разом із третьою найстарішою Остробрамською вулицею становлять структурну вісь Вільна, навколо якої розвинулося Старе місто.
Байоко — італійська розмінна монета, перебувала в обігу протягом XV—XIX ст., зокрема й на території Папської держави.
Новенна (дев’ятúна) — традиційна католицька молитовна практика, що полягає в читанні певних молитов протягом дев’яти днів поспіль.
Офірувати — жертвувати.
Пропаганда, Пропаганда віри, Конгрегація пропаганди віри — одна з конгрегацій (аналог міністерства) Римської курії. Створена 1622 р. Папою Григорієм XV з метою підготовки місіонерів та забезпечення місій духовною літературою. З 1988 р. — Конгрегація євангелізації народів.
Admirabilis (лат.) — дивовижний, предивний.
Мніхов — Мюнхен.
Аполлінарій Петрович Бутєнєв — російський дипломат, посол у Ватикані в 1843—1855 рр.
Лаваторій — умивальня (і як кімната, і як спеціальне начиння) для священиків у костьолах, яку використовували для миття рук перед месою.