Всего за 401 руб. Купить полную версию
Макс так добре вивчив його хитрощі, що часом запитував себе, хто з них двох батько, а хто син.
— І що ти знайшов? — зглянувся Макс.
— Ти не повіриш, — відказав батько, а Макс подумав: «Ще б пак», — два велосипеди.
Макс запитливо звів брови.
— Вони старі, але якщо змастити ланцюги, їх можна перетворити на ракети, — розтлумачив Максимільян Карвер. — І там було ще дещо. Знаєте, що я знайшов у гаражі?
— Мурахоїда, — пробурмотіла Ірина, погладжуючи кота.
У свої вісім років наймолодша дочка Карверів застосовувала нищівну тактику, щоб підірвати дух батька.
— Ні,— заперечив вочевидь засмучений годинникар. — Ну, хто відгадає?
Краєчком ока Макс завважив, що матір спостерігала цю сцену, й оскільки, здавалося, присутніх не надто цікавили детективні подвиги її чоловіка, поквапилася прийти йому на допомогу.
— Альбом зі світлинами? — солодким голосом запитала Андреа Карвер.
— Майже, майже, — відповів годинникар, до якого повернувся добрий гумор. — Максе?
Матір нишком глянула на хлопця. Макс прийняв гру.
— Не знаю. Може, газету?
— Ні. Алісіє?
— Я здаюся, — відповіла Алісія, думки якої вочевидь витали десь далеко.
— Ну гаразд. Приготуйтеся, — почав Максимільян Карвер. — Кінопроектор. І коробку з кіноплівкою.
— Що за плівка? — Ірина вперше за чверть години відвела погляд від кота.
Максимільян Карвер стенув плечима.
— Не знаю, плівка. Хіба це не чудово? Ми матимемо в домі кіно.
— Якщо проектор працює,— уточнила Алісія.
— Дякую за оптимізм, доню, але хочу нагадати тобі, що твій батько заробляє на життя тим, що лагодить поламані механізми.
Андреа Карвер поклала руки чоловікові на плечі.