Шрифт
Фон
Вікно відчинили; верещання служниці сколихнуло священну тишу, і струмені води окропили останки нашого страждальця. Захлинувшись, герой звівся на ноги і почав відхекуватись; потім у повітрі щось просвистіло під супровід ледь чутної лайки; посипались уламки розбитої шибки; маленька фігурка перестрибнула через паркан і зникла у темряві. Трохи згодом, коли Том, роздягнений перед тим як лягти у ліжко, роздивлявся свій мокрий одяг у світлі сального огарка, прокинувся Сід; проте якщо у його голові й промайнули якісь непевні здогадки щодо окремих моментів, то він мудро утримався, бо погляд Тома не обіцяв нічого доброго. Том влігся, не обтяжуючи себе молитвою, а Сід зауважив це упущення в своїй голові.
Глава ІV
Походеньки Тома Сойєра
Марк Твен (За перекладом Михаїла Енгельгардта, 1911 р.) Передмова автора Більшість з пригод, про які йдеться у цій книзі, не є вигаданими, двітри з них я пережив особисто, решту пережили хлопці, що були моїми шкільними товари
Можно купить 49.9Р
Купить полную версию
Шрифт
Фон