У новому світі не буде місця для рангів… У новому світі ти й Агарі зможете бути разом.
Гірко зітхаю, тамуючи гіркий корч у горлі. Алука багато чого навчилася з часу останньої нашої зустрічі.
– Добре, сестро, давай спробуємо.
Я переступаю тріщину, і Нічна Наречена простягає мені руку з затисненим у ній ножем.
Якусь мить я вагаюсь, і вона зустрічає мій погляд з теплою усмішкою. Щирою, вперше за весь цей час… І тоді я міцно хапаю її за зап'ясток і смикаю до себе. Де вже мені змагатися з демоницею, але раптовість на моєму боці. Притиснувши її до себе, я швидко зриваю з шиї лаванчину «троянду» і щільно притуляю її до потилиці Агарі-Алуки. Ось і побачимо, що то за оберіг… З того, що мені відомо, єдине його призначення – боронити від демонів, і пустельних упирів зокрема. Якщо він не подіє, то все… єдиний шанс буде змарновано.
Але він діє. Не знаю, чи сама собою «троянда пустелі», чи вкладена в неї надія дочки Ейсава, але її сила пропікає потилицю упириці, змушуючи битися в моїх руках, наче рибину, вихоплену з води. Вона ледь не зіштовхує мене до провалля, та я не розмикаю рук, а коли вона нарешті затихає, в руках моїх лишається тільки Агарі. Темною тінню упириця сахається від свого недавнього
* * *
…вітер його – батіг, земля його – гній, вогонь його – жала, вода його – кров…
…гнівом скривджених кличуть його і болем страдників… всяк бере з нього в борг, повертаючи з надлишком…
…в ньому витоки болі та розпачу, в ньому зріє супротив і прагнення…
…в ньому – все, що лякає і зваблює…
…в ньому – все…
ТИ ЧУЄШ МЕНЕ, СИНУ?
…його двері – у кожному…
ХИМЕРНУ Ж ТИ ВИБРАВ СОБІ СМЕРТЬ
…серці…
було б з чого вибирати, тату
ТИ ВИБРАВ. НЕ Я
бодай би щось – я, а не ти
ТАКТОВІ ПОТРІБЕН БУВ ВИБІР?
ти знаєш, раб може стати володарем, повія – царицею, вони можуть змінитись, ми – не можемо
МИ ЗМІНЮЄМОСЬ РАЗОМ ЗІ СВІТОМ
вони змінюють світ
Так їм належить. Наше втручання небезпечне саме тому ви замкнулися на Херемі?
ПОЧАСТИ. ВОНИ ПОРУШИЛИ РІВНОВАГУ
бо так їм належить, авжеж? і що тепер? Шеол поглине землю?
НІ. ЯКЩО ХЕРЕМ БУДЕ ВІДКРИТО
то на шо ви чекаєте?
НА ТЕБЕ
починайте без мене
ТАК НЕ ВИЙДЕ. НЕ НАХАБНІЙ
є… гаразд, так що я мушу робити?
ВІДКРИТИ бРАМУ
яким чином?
Відділити чисте від нечистого, світло від темряви як це?
САМ ВИРІШУЙ. ТИ ХОТІВ МАТИ ВИБІР. МАЄШ
але звідки ж мені знати? поняття не маю, як це робиться… Тату! чуєш? агов?
ну, як знаєш, зараз я вам відділю – назад не зберете… Але чекайно, а хіба вони й так не розділені? Адже Херем – це і є відчуження, куди ж далі…
…бо на споді сумління – відтиск злочину, а на денці любові – тінь спустошення…
…бо джерела чесноти – у звабленні, бо початок надії у сумніві…
…його корені в кожному…
не буду я нічого розділяти!
…серці…
ТИ ВИРІШИВ?
так! тут не розділяти годиться, а поновити втрачений зв'язок!
ТИ ПЕВЕН?
так!
ДОБРЕ. ТЕПЕР ТИ ЗНАЄШ. МОЖЕШ ЗАЙТИ
зараз…
я лише… ой!
браму шкода… тепер потрібна буде нова
ПУСТЕ. ТИ ВСЕ ЗРОБИВ ПРАВИЛЬНО.
чекай, так ти для цього виставив мене з Херему?
ЦЕ БУВ ЄДИНИЙ СПОСІБ
то Корона була лише підставою? але чому я?
НЕМАЄ НІКОГО. КРІМ ТЕБЕ
а як же Старші?
ВОНИ – ЧАСТИНА МЕНЕ. ТИ – НІ. УЖЕ НІ
значить, ти і є… Ель Ехад? Єдиний?
ТЕПЕР НАС ДВОЄ
Початок
5767 р.