Соколян Марина читать онлайн

Пасіонарність — це виклик, талант — це провокація Байдуже — в мистецтві, науці чи особистому житті Ті, хто опиняється поряд з пасіонарієм, захоплюються, обожнюють, заздрять, ненавидять… Талант нестерпний, він вимагає поклоніння або знищення Тому генії гинуть від пук заздрісників, а іноді — від рук п

У книзі є все, щоб зацікавити якнайширше коло читачів — напружений сюжет, симпатичні молоді герої, які відчайдушно дурять один одного, старовинні таємниці та інформаційні технології Події розгортаються на «прихованому факультеті» Університету Сент Ендрюза — Школи Містифікації У цій школі юні таланти

Марина СоколянЄресіологи, ймовірно, будуть його згадувати; образ Сина, уже, здавалось би, вичерпаний, він збагатив новими рисами – зла і злощастя. Х Л Борхес Ясна зірка перекреслила небосхил, і я знав, що за нею ітимуть н

Марина Соколян Маніакальнодепресивна культура Есе у формі потоку свідомості, присвячена творчості сучасних українських митців та літераторів. Живе вона десь між брудною підземкою та ґранітною будовою на Банковій, вік

аналітичний мюзикл Я приклала вухо до полущеної стіни Дихає… Надсадно, хрипко, мов невиліковно хворий Але — ще живий Цей старий театр іще борсався — чути було шурхітливе зітхання подертих куліс, стогін протягу в кори

Дощ скрадається навшпиньки, тихенько дрібочучи покрівлями, аби не сполохати кам’яних химер, що сонно тьмяніють проти нічної сині. Вологий полиск замкненого в ліхтарях світла іскрить на гострих хребтах дахів, і, не втримавшись на вершечку, ковзає вниз, аби малим баламутом гулькнути в холодну калюжу.

Книга, здавалося, була завжди. Вона виникла із сонячних променів, з грубих дощок комори, постала з брудного дрантя та уламків старого орала. Малий знайшов її, ховаючись у кутку комори від гніву діда Лема, коли той сердився, вкотре обіцяючи вигнати мамку і малого з хати. Він завжди починав горланити,

Якихось три кілометри — хто би знав! — а вона вже ладна зомліти. Дорога матляє то руде узбіччя підставляючи, то сипку вапняну колію, розжарену, як вольфрамова дуга. Наплічник, хоч і здавався легким вдома іще, коли збиралася хапкома, нині вганяється у плечі двома злими аспидами; дихання уривається, т

соціальний гротеск