одержавши виплату в розмірі повної вартості навчання плюс вартість авіаквитка та завчасно виплаченого перебування в готелі. Навіщо ми це робимо? Бо ми можемо собі це дозволити. А чому не можуть професори? Висновки робіть самі. Але це лакмусовий папірець, яким ви можете скористатися, перш аніж витратити у поті чола зароблені гроші на бізнес-пораду:
1. Чи надає її той, хто опинився колись у ситуації, подібній до вашої, та зробив те, що ви сподіваєтеся зробити.
2. Чи має він рубці від ран, здобутих у битвах за бізнес.
3. Чи може він довести, що його порада приносить прибуток краще у минулому або тут і зараз, а також чи мали від неї прибутки інші.
4. Чи його порада надає гарантії.
Для обовязкового прочитання рекомендую (див. список рекомендованої літератури) такі книжки: Боб Лутц, ветеран чотирьох автомобільних компаній, але частіше відомий як генеральний директор, «Хлопці з гаража проти нудярів-фінансистів. Битва з ідолами та ідіотами за дух американського бізнесу». Він розповідає історію корпоративної дисфункції, що викликає тремтіння у хребті та гомеричний регіт. Несусвітня дурня, що охоплює корпоративну Америку, впливаючи на менеджмент і маркетинг, насправді дивує. Багато з цієї історії походить із академій, від майстрів ділового адміністрування та брендових консалтингових фірм, напханих новоспеченими управлінцями. Здається, вищі керівники так само мліють від примх, як і молоденькі дівчатка, і так само потрапляють у лабети шахраїв, як містечкові фермери у лабети мандрівних медиків наприкінці минулого століття.
Ця книжка не для таких людей. Її перше видання не було помічено бізнес-медіа, від швидких компаній до високих прибутків, хоч я й обовязково посилав примірники видавцям часописів із бізнесу, а також викупив усю рекламу в таких медіа. Один із журналістів знайшов час надіслати мені жахливого листа про те, яка ця книжка жорстока та неінформативна. Я зібрав про нього інформацію. Ви можете самі додумати його історію. Диплом журналіста. Від кампусу до посади редактора. Жодного дня керівництва бізнесом, що мав би приносити прибутки, цю тяжку справу він полишив іншим.
Чума на них усіх. Так чи інакше, для таких я не пишу. Я маю стосунки з підприємцями, які порпаються у болоті, день і ніч турбуючись про прибутки. Вам нема коли вивчати теорії керівництва, немає часу на схоластичну пишномовність, на сентиментальність? Ця книжка для вас. Перевірка дійсністю. Жорстокою дійсністю. Чіткість. Дозвіл на управління раціонально і, так, безжально, коли треба досягти мети. Особлива стратегія, що може приголомшити інших, проте врятує вас від багатьох утрат і головного болю, натомість принесе багато прибутків. А заробляння грошей ваша кінцева мета.
Багатогранність у компанії не бойова пісня
Розділ другий Справжня природа стосунків «робітник працедавець»
Може, вас це і здивує, проте я не вбачаю у цьому нічого хибного, навіть не стверджую, що робітники погані лише через те, що в них на думці тринадцять, тридцять або триста важливіших справ, ніж та єдина, яка вас турбує. Я не звинувачую їх у наявності власних інтересів. Безглуздо очікувати іншого.
Таблиця 2.1: конфлікт інтересів
Точка зору власника нісенітниця
Ваше життя підприємство, а підприємство ваше життя. Ці величини туго сплетені, їх не розділити. А от для ваших підлеглих усе інакше. Хай би як вас це вражало, проте вони мають кожен своє власне життя. Вони думають про що завгодно, навіть про те, що вам і на думку б не спало, скажімо, про ціни на газ, салат-латук чи квиток до кінотеатру. Вони думають: «Вав, сьогодні пятниця», ви думаєте: «Ще б хоч один зайвий робочий день!»; вони благають подумки: «Хоч би не приперся клієнт за пятнадцять хвилин до закриття, тоді можна буде зблиндити з роботи раніше!», ви сподіваєтеся, що хоч би хтось прийшов. Вас пристрасно тривожить прибуток. Ваші підлеглі або зовсім про нього не думають, а коли й думають, то ретельно підраховують, у якій кількості ви його отримали за їхній рахунок, скільки крові та поту вони пролили на вашу користь.