Ти думаєш, що говориш, чародійко? Після Софі? процідив Ферум крізь зуби і зістрибнув із підвіконня. Чи вам не потрібна підтримка алхіміків під час Гри?
Твоя сестра просила підтримки на дуелі, Вартина темрява озвалася у відповідь. Я не відмовила їй. Тому тепер заткни рота і слухай сюди. Усі слухайте, вона розправила карту. Ми дамо згоду. Проведемо обмін. Зібємо світляків зі свого сліду. І поїдемо туди, куди я скажу. До мітки.
Що? Звідки ти знаєш? недовірливо спитав Максиміліан.
Не втрачаю часу, Варта добре памятала Златанове бажання залишатися в тіні. Сподіваюся, такий варіант шановних алхіміків влаштує?
Якби це сказала не ти, я б послав вас, буркнув Ферум. Але...
Добре, що я такий авторитет, перебила Варта примирливо. Це не жарт. Сьогодні ми переможемо.
Відьми з вами, поки нам це нічим не загрожує, повідомила Ружичка без звичної усмішки.
Як завжди, хмикнув Тайфун.
Голова молодшого шабашу склала руки на грудях.
Так, темний чаклунче! Хоч ми й не можемо смикати за ваші стихійні ниточки, але поки приходиш до нас по цілительське зілля і всіляку пораду, не смій проявляти зневагу! Ще й у моєму домі! На моєму дивані...
І на моїх подушках, докинула Дикоросла, осміхаючись. Гаразд-гаразд, годі сваритися. У нас же є точка! А у світляків? відьма скрутила дулю. А фіг їм!
Бла-бла-бла, Тайфун неквапом вийшов наперед і встав навпроти Люцема. Завали, валянок, триндіти, тут тобі не трибуна Верховної Ради. Де жертва?
Представник світляків спохмурнів, але тоді махнув рукою до своїх вони вивели наперед молодого цілителя на імя Мілен. Варта впізнала його одразу: кілька років тому в нього загинула вся сімя. Молодик тоді дуже наполегливо шукав і собі смерті, у тому числі нариваючись на темних. Але згодом минулося...
Свідчення? гаркнув Тайфун.
Мілен задер рукав сорочки вгору...
Дівчина подалася вперед зі свого сховку, щоби роздивитися сяючий візерунок вище ліктя цілителя.
Он воно яке... видихнула Дикоросла. От йому, певне, лячно зараз, вона зміряла Мілена уважним поглядом. Якби то була я, то сіла б на першу ж електричку до Мукачева і махнула до бабки, поки все не закінчиться. Хай краще мене там вморить, ніж тут здихати. Та ще й від рук світляних!
Жертви не можуть покидати місто, нагадала Варта і тут же відчула зашморг загрози на власній шиї.
А хто мене спинить? реготнула відьма.
Варта не знала.
Кажуть, померти можна, якщо ризикнути, додала вона.
Померти завжди можна, Дикоросла смикнула худорлявими плечима, мовби правила Гри й настанови шановних суддів не були для неї достатньо переконливим аргументом.
Дівчина ще здивувалась, що жертва цілитель. Адже Златан вважав, що Люцем шукав заміну на дуель саме Міленові, а ті, хто заживляв рани, рідко мали гарні вміння для сутички. Але Дикоросла гортанно зареготала й сказала, що талантів у того світляка більше, ніж здається.
Тим часом Мілен підійшов до Тайфуна. Хоч лідери темних і світлих мали зустрітися з мінімумом охорони, та чаклунка чітко відчувала численні аури світляків, які ховалися поруч. Їхніх теж зібралось багато.
О, йде! з боку темних відділилась тінь, і Варта побачила її лише зі спини, їхню другу жертву.
Ерран, магічка, повідомила Дикоросла. Вона сама зізналась?
Так, Варта провела її поглядом.
За рівною, як струна,
Ерран вийшли Ферум і Неф, обоє надміру похмурі.
Це що таке? Люцем зміряв їх поглядом.
Це, шановний світляче, охорона нашої жертви, Тайфун зробив крок до голови світлих. Оскільки вона потрібна нам живою (а ви вже проявили себе як ті, кому не можна довіряти), ми вирішили, що з Ерран буде наша охорона. Від початку і до кінця туру.
Вони можуть завадити нам. Чи навіть викрасти жертву, заперечив Люцем холодно.
А нам насрати, процідив Тайфун і стиснув кулаки. Софікоду вбив хтось із вашого кодла.
Він не чекав на відповідь і першим розвернувся до гурту темних.
Ходу, шепнув голова, пірнаючи в темряву підїзду, де на нього чекали інші.
Варта глибоко вдихнула. Час почав цокотіти у неї в голові.
Той криво усміхнувся, але тоді виставив обидві руки вперед. Ад крутнув пальцем, викликаючи невидимі пута. Лампочка в підїзді світила слабко і відкидала на обличчя друзів химерні тіні.
Перша і друга групи, розділилися! гаркнув Тайфун і повернувся до світлого: Виклич свою тінь.
Цілитель звів брови. Постукав носком по візерунчастих кахлях на підлозі. Проте не сказав нічого. Тоді заплющив очі і за мить з тіні, що тягнулася від його ніг, виступив другий Мілен точна копія першого. Кілька секунд він бовванів напівпрозорим силуетом, але після того набув тілесності й зовні не відрізнявся від «оригіналу».
Варта посміхнулася, оцінюючи їхню схожість. Тіні, які повністю повторювали своїх господарів, могли гарно збити з пантелику. Щоправда, силами володіли мізерними. І зникали швидко рідкісний маг умів підтримувати свою тінь окремо від себе довше ніж годину. А поруч із господарем така примара зникала ще швидше.
Максе, ходу, Варта підштовхнула тіньового світляка до мага.
Той вчепився в його плече і кивнув.
Вони вийшли з підїзду. За ними швидко вислизнули Аллі й ще двоє темних. Перша група розчинилась в юрбі туристів, які гуляли нічним містом.