Бачите! звернувся Тік до своїх малюків, які перестрашено стояли довкола. Це Урсу, однокласник моєї сестри й найкращий мій приятель. Ми з ним разом працюємо на брусах. Побачили б ви, як ми обидва робимо сальто-мортале А це дрібниці
Хвались менше, миршавцю, різко кинув йому довговязий хлопець. Бо добалакаєшся до того, що тебе вже прийняли виступати в цирку.
Образливі слова,
сказані довговязим при малюках, спантеличили Тіка, і він на мить аж рота роззявив. На щастя, довговязий одразу ж подався шукати другу жертву, а вибирав їх лише з-поміж найменших, тому й не почув, як Тік напучував своїх супутників:
Коли вас хтось запитає, як називається ота дурнувата пташка, котра весь час трясе хвостом, то ви кажіть трясогузка
Скуйовдженому малюкові не вдалося довести до кінця своєї словесної, жорстокої за наміром помсти тільки тому, що його найкращий друг, здоровань, якого він називав Урсу, почав нову вправу вгорі, у них над головами. Хлопець пустився швидко йти а йшов він по дроту на руках та ще й при кожному рухові перевертався, тримаючись на одній руці, а це, треба сказати, під силу далеко не кожному. Коли від дроту до колоди-перекладини залишалося метрів чотири-пять, хлопець несподівано гойднувся й пролетів у повітрі.
У глядачів вихопився крик, але тільки на мить, бо руки акробата впевнено вхопилися за одну з мотузок на колоді, і тіло перетворилося на звичайний маятник.
Ну, бачиш! кинувся Тік до бравого любителя закладатися. Що ти тепер скажеш? Тепер бачиш!.. Покажи мені ще когось, крім мене й Урсу, хто може зробити таке. Ти навіть не знаєш, як називається ця фігура! «Політ кажана», ось як!
Але малюка так налякало побачене, що він не міг повністю сприйняти Тікові слова. А оскільки страх має здатність швидко переконувати, то хлопчина принаймні половину з похвальби свого товариша взяв на віру.
Дивись, якщо хочеш, провадив далі Тік, я за одну мить буду біля Урсу. Що, думаєш, мені страшно?
Правда, не за одну мить, а за кілька Тік був таки біля Урсу. Не для того, щоб повторити цю фігуру, а тому, що чорнявий румяний хлопець почав трясти мотузку, на якій висів Урсу, і подавав знаки спускатися. Велетень спустився на землю так швидко, що майже всім глядачам здалося, ніби він упав. І лиш один-однісінький з усіх прожогом, мов ласочка, метнувся до Урсу. Це був не хто інший, а Тік. Йому пощастило, бо він устиг почути кілька слів, які Дан, смаглявий румяний хлопець, загадково прошепотів відчайдушному акробатові:
Нас скликає Віктор. Під каштаном біля водограю. Іди й швидко перекажи дівчатам.
Данів наказ перетворив Урсу на блискавку, а Тіка на блискавочку, якщо можна так сказати. Глядачі, вражені швидкістю Урсу, розступилися, даючи йому дорогу, по ній тріумфально промчав і Тік. А коли вони обидва, мов ракети, вискочили до воріт, які захищав феноменальний Сергій, перед Тіком зявився мяч, посланий невідь-звідки і ким. Малий шибеник у пориві найвищого натхнення на повному бігу несподівано вдарив мячем по воротах. Сергій навіть поворухнутися не встиг, тільки й почув, як мяч просвистів у нього над вухом. І враз Тік, усвідомивши, що він зробив, зупинився під радісні вигуки, геть забувши про Урсу. Для початку він ще раз презирливим поглядом окинув Сергія, потім глянув на присутніх, приголомшених тим, що сталося, шукаючи бравого любителя закладів. Тік був настроєний коли й не роздягнути зовсім зухвалого малюка, то принаймні скинути з нього шкарпетки. Тобто роззути його, бо ж ще нікому не вдавалося скинути шкарпетки, не скинувши взуття.
Ненечко, який класний гол я забив! вихвалявся Тік. У всіх аж подих сперло! Ну, скажи, анатомічна схемо! Ти й досі вважаєш, що я тільки хвалюся? Подивись на Сергія!
Здивований і спантеличений таким ударом, Сергій залишив ворота. Так собі гадав Тік, але це була тільки половина правди. Друга полягала в загадкових словах, що їх сказав воротареві довговязий хлопець, якому Тік придумав прізвисько Трясогузка.
Черешняки знову збираються. Що робитимемо, Сергію?
Сергій роздумував тільки мить. І одразу ж відповів Трясогузці:
Я ще покручуся тут, а ти Де вони збираються?
На своєму місці, під каштаном біля водограю.
Чудово!.. Як, ти й досі не збагнув? Вони під каштаном а ти на каштані, бовдуре! Бігом!
3
Білява дівчина, котрій дуже личило її імя Лучія, холодно глянула на онімілого посланця:
Ти ніби потрапив під циклон з Японського моря. Що сталося?
Урсу уникав
її погляду. Трохи розгубившись, він пробурмотів:
Дан сказав, що Віктор має, нарешті, карту
Обидві дівчини здригнулися водночас. Марія, чорнява, з довгими лискучими косами, спритно зіскочила з лави.
Карта! Це слово на мить пробудило її з замрії. Лучіє! Ти розумієш?
Лучія враз перемінилася. Вона стала сувора, педантична, мов невпевнена вчителька:
Послухайте мене хвильку і не втрачайте рівноваги. Я займатимусь третинним періодом. Сама ж дуже швидко й поставлю все на місце. Четвертинний якщо ви нічого не маєте проти я могла б скопіювати разом з Даном.
Розгублена Марія спробувала запротестувати:
Лучіє! Ти хіба не розумієш, що
Розумію, навіть дуже добре розумію. Думаю, що ти не розумієш. Бо дуже швидко падаєш духом. Дивись, аби ти була спокійна, я обіцяю, що допоможу Урсу, якщо йому, звісно, потрібна буде моя допомога. Карту четвертинного періоду досить добре відтворено в підручнику. Сергію! У тебе є при собі підручник?