Трясогузка зненацька вискочив з-за рогу, ледве переводячи дух:
Стій постривай попросив він. Я вже думав, що нам гаплик. Штефан не хотів давати ключа Сказав, що ми розведемо бруд у кімнаті. Довелося чекати, поки він піде, щоб поцупити другого ключа.
Сергій раптом відчув, що ноги в нього прикипіли до землі:
А якщо він нас захопить?
Не захопить, я питав у нього. Навіть простежив, куди він пішов. А пішов він на тренування з волейболу. Я побачив його в трико на майданчику
А якщо він усе-таки повернеться? знову затремтів голос у Сергія.
Не повернеться! Я сам чув на власні вуха, коли він сказав тренерові, що до сьомої не піде. У неділю в них важкий матч А зараз нема ще й четвертої Три години нам вистачить з лишком
Сергій трохи заспокоївся, але від його запалу, з яким він прийшов на побачення, не залишилось майже нічого. Заспокоївся він остаточно аж на спостережному пункті. Трясогузка був у чудовій формі: він теж мав сюрприз
Трясогузко, я не казав тобі досі: я роздобув великий трофей
Облиш мене зі своїми вигадками. Зараз я покажу тобі, що зробив за останні дні Йди-но сюди!
З якоїсь папки Трясогузка дістав великий аркуш паперу й почав піднесено розгортати його перед Сергієм. На аркуші було нагромадження геометричних ліній та тіл, зроблених червоним і голубим, позначених цифрами та буквами.
Вгадай, що це? спитав Трясогузка.
Поняття не маю Може, шпаргалка з геометрії
Це карта, оригінальна карта
Карта!!! оторопів Сергій. Тоді я можу сказати, що оці гудзики миски
Нічого ти не тямиш! розійшовся Трясогузка. Іди-но сюди, до вікна. Подивись і скажи, що ти бачиш он там?
Сергій скорився
й глянув туди, куди показував рукою Трясогузка.
Вулиця Черешнева, дуже багато глузду треба мати, аби здогадатися
А тут що? зверхньо спитав Трясогузка, тицьнувши папір під самий ніс Сергієві.
Отже, ти хочеш сказати?..
Саме це я й хочу сказати! Ти що, осліп? Ось будинок Марії, квадрат позначений цифрою три. А ось Вікторів. Ось Урсу, он там Данів, у цьому трикутнику з літерою Д
А оце коло з літерою Й, заквапився Сергій, помешкання Йонела
Звичайно! Тепер бачиш, яке велике діло я зробив. Тепер усі черешняки в нас у жмені
Сергій вимушений був аж зараз визнати слушність Трясогузки, але одна несподівана й злорадна думка перепинила його:
А для чого, власне, нам може придатися твоя карта?
Як це для чого придатися? Ти хочеш, щоб я ліг перед тобою на обидві лапи? Три дні я мучився, поки зробив її, а ти питаєш, для чого вона може придатися Хіба тут нема помешкань усіх черешняків?
Якщо ти так кажеш, здвигнув плечима Сергій. Але ж їх дуже легко побачити з вікна. Он той білий будинок із ганком, обвитим плющем, і з круглою альтанкою Маріїн. А там, у глибині
Ти що, думаєш, я не знаю? розлютився Трясогузка. У глибині видніється хата Урсу. І я тебе прошу, не прикидайся нетямою, бо я тебе зачеплю так, як це ти робиш із рибою Ти злишся, що я сам здогадався зробити карту, а ти не зробив нічого
Овва! сказав Сергій, дивлячись повним зневаги поглядом на свого друга й ворога водночас. Прошу!
Він із проворністю фокусника вихопив з-за пазухи зошит, той по кривій пролетів у повітрі і впав прямісінько до ніг Трясогузки.
Теж мені трофей! відкинув його Трясогузка, вислухавши розповідь Сергія. Сховай його знову за пазуху. Це, мабуть, конспект якогось уроку, а зараз нам не до уроків.
Саме зараз не поступався Сергій.
Ну! знову розлютився Трясогузка. Якщо ти й далі будеш таким нетямою, я тобі печінки повідбиваю. Приходиш до мене додому й замість того, щоб сказати: «Добрий день»
А ти, коли приходиш до мене, що робиш? Бабуся затикає вуха ватою, щоб не чути твоїх балачок
Хай вона буде здорова, але я не вчив її підслуховувати під дверима
Ти нахаба! розлютився Сергій. Якщо так, то скажи мені, чи є на все місто ще хоч один із такими розкішними вухами, як у сина твого батька?
Тільки диво спроможне було зупинити жорстоку рукопашну сутичку, яка ось-ось мала спалахнути. І таке диво явилося: у двері тричі постукали, пауза, потім знову тричі.
Обидва півники враз стали схожі на опудала, з яких висипали тирсу. Кожен чекав допомоги від другого
Хто примусив мене думати про розкішні вуха сина твого батька?.. пошепки поскаржився Сергій. Що нам робити?
Це не він! прояснів раптом Трясогузка, не в змозі погамувати тремтіння, яке охопило його всього. У нього є ключ
Ніби він не міг загубити ключа, похмуро заперечив Сергій.
Тс-с! Могила! скомандував Трясогузка.
Стукіт повторився знову, і вони почули голос, якого не могли не впізнати:
Відчиняйте!.. Це я
Зухвальцеві навіть не довелося назвати себе на імя це був Тік.
А хай йому грець! вилаяв його пошепки Трясогузка. Зараз я йому покажу, де раки зимують!..
Це ж друг Урсу! злякався Сергій.
Гей там! Ви чуєте?.. знову прозвучав голос за дверима. Я ж бачив вас обох у вікні.
Що будемо робити? спитав Трясогузка.
Чудово! прояснів тепер уже Сергій. Ти знаєш азбуку Морзе?
Поняття не маю Та й ти теж не насмілишся твердити, що знаєш її
Ми використаємо Тіка! сказав Сергій. Він її знає. Ми примусимо його розшифрувати те, що написав Віктор.