ПАНАС МИРНИЙ (1849-1920) - Лимерівна стр 13.

Ой журбо-журбо, упряма!

Чого ти до мене пристала?

Тьфу! Що се я? Ще й не пила, а вже заспівала. (До Кнура). Я за вас і забула, батьку хрещений, пораднику вірний. (Наливає).

Зліз кіт на сало,

Та кричить: мало!

А собака знизу:

- На гору не злізу!

Сало увірвалось,

Собаці досталось!

Отак і мені: колись було сало, та цюця з’їла. (Дає чарку). Випий, Марусю!

Ой випиймо, родино,

Щоб нам жито родило.

Кнур підносе чарку.

І житечко, і овес…

І зібрався рід увесь.

(Випива).

Ой, випиймо, родино,

Щоб нам жито родило…

І житечко, і овес…

І зібрався рід увесь.

Маруся. Будь же здорова, Наталю. (Надпива трохи і віддає чарку).

Наталя (беручи чарку). Випиймо! випиймо! (Долива, випивши, станове чарку і пляшку на стіл). А тепер заспіваймо. (Заводе).