Всего за 109 руб. Купить полную версию
Добре було б, щоб і в хлопців навчання закінчилося сьогодні, зітхнула Енн. Ми б тоді вирушили до Киріна разом. Нам було б веселіше!
У Джуліана і Діка навчання закінчилося наступного дня, і вони мали зустрітися з дівчатами вже у Кирін-котеджі. Енн згоряла від нетерпіння чимшвидше знову їх побачити. Вистачить того, що цілий семестр вони перебували поокремо. Вона раділа тому, що з нею кузина Джорджа. Торік улітку Енн з братами гостювала у Джорджі, і на острівці проти берега їм траплялися дивовижні пригоди. Там височів старовинний замок, у головній вежі якого на них чекали захопливі відкриття.
Джорджо, як приємно буде знову поблукати островом Кирін! сказала Енн, коли їхній потяг мчав на захід.
Наразі це зробити не вдасться, відповіла Джорджа, бо взимку море навколо острова дуже неспокійне. Надто небезпечно веслувати туди.
Дуже шкода, розчаровано відповіла Енн. А мені так кортіло нових пригод.
Узимку на Киріні ніяких пригод не буде, пояснила Джорджа. Там холодно, а коли всніжить, ми ледь не замерзаємо, та й до села не підеш, бо вітер з моря намітає кучугури.
А це вже цікаво! вигукнула Енн.
Нічого цікавого, заперечила Джорджа. Цілісінький день нидієш удома, хіба що береш лопату й гайда розгрібати сніг.
Збігло ще чимало часу, перш ніж потяг дістався до маленької станції Кирін. Уповільнив хід і спинився біля невеличкої платформи. Дівчата жваво вистрибнули з вагона і почали роззиратися, чи хтось їх зустрічає. Авжеж їх зустрічала мати Джорджі.
Добридень, Джорджо, моя любенька, привіт, Енн, сказала вона, обіймаючи дітей. Енн, мені так шкода, що твоя мама захворіла. Але мені ось повідомили, що їй вже пішло на краще.
Чудово! зраділа Енн. Дякую вам за це запрошення, тітко Фенні. Ми постараємося поводитися добре! А як дядько Квентін? Йому не завадять четверо дітей у будинку взимку? Ми ж не зможемо виходити на вулицю і давати йому спокій так часто, як торік улітку.
Батько Джорджі був ученим, дуже розумним, але на малечу наганяв холоду. Йому часто уривався терпець, і часом влітку діти його боялися.
О, він поринув у роботу над своєю книжкою, сказала тітка Фенні. Знаєш, він розробляє одну секретну теорію, секретну ідею, і пише про це у книжці. Каже, що коли все пояснить і завершить, він звернеться до високих інстанцій, і тоді його ідея буде використана на благо нашої країни.
О, тітко Фенні, це дуже захоплююче! вигукнула Енн. А в чому секрет?
Цього я тобі сказати не можу, дурнятко, усміхнулася тітка. Власне, я й сама цього не знаю. Ну, ходімо, бо тут холодно стояти. Джорджо люба, а Тімоті виглядає здоровим і навіть погладшав.
Знаєш, мамуню, йому прекрасно велося в школі, сказала Джорджа. Справді чудово. Він зжував старі капці куховарки.
І ганяв кішку в стайні, щойно її бачив, докинула Енн.
А якось заліз у комірчину і зжер цілий пиріг з мясом, сказала Джорджа, а ще
Лишенько, Джорджо, вжахнулася мати, боюся, в наступному семестрі школа не схоче терпіти у себе Тімоті. Його хоча б як слід покарали? Сподіваюся, що так.
Ні не покарали, зашарілася Джорджа. Розумієш, мамо, ми самі відповідаємо за наших тваринок і їхню поведінку. Тож за кожну витівку Тімоті карають мене, бо я не замкнула його як слід у кімнаті абощо.
У такому разі карали тебе частенько, сказала мама, керуючи бідаркою з поні на мерзлій дорозі. Гадаю, це чудова ідея! додала вона, і в її очах майнув веселий вогник. Я нею скористаюсь, і щоразу, як Тімоті накапостить, каратиму тебе!
Дівчата розреготалися. Вони раділи й відчували піднесення. Канікули чудова річ. Повертатися до Киріну це прекрасно. Завтра приїдуть хлопці, а там і Різдво.
Мій любий Кирін-котедж! вигукнула Енн, побачивши гарний старий будинок. Ой, оно острів Кирін! Дівчата поглянули на море, де на острівці Кирін виднілися руїни старого замку. Які пригоди приключилися з ними улітку!
Дівчата увійшли до будинку.
Квентіне! гукнула мати Джорджі. Квентіне! Дівчата приїхали.
Дядько Квентін прийшов з кабінету, що знаходився у протилежній частині будинку. Енн здалося, що він став вищим на зріст і ще похмурішим. «Ще більш лячний», подумала вона. Дядько Квентін, можливо, дуже розумний, але Енн віддавала перевагу комусь веселішому й усміхненому, як-от її батько. Вона ввічливо поручкалася з дядьком і дивилася, як Джорджа його цілує.
Ну, сказав дядько Квентін, звертаючись до Енн, кажуть, я маю знайти для вас вихователя. Принаймні для хлопців. Затямте собі, при репетиторові доведеться поводитися добре!
Це мав бути жарт, але Енн і Джорджі він не дуже сподобався. Люди, в чиїй присутності слід поводитися добре, зазвичай суворі й нудні. Дівчатка зраділи, коли батько Джорджі повернувся до свого кабінету.
Останнім часом, сказала Джорджі мати, батько надто багато працює. Він украй виснажений. Дякувати Богові, його книжка майже закінчена. Він сподівався завершити її до Різдва, щоб і собі взяти участь у розвагах та іграх, але наразі, каже, не виходить.
Шкода, ввічливо докинула Енн, хоча потай вважала, що це на добре. Не дуже весело було б із дядьком Квентіном бавитися в шаради абощо.