І вирішили, що вона втонула, додав я. Сестро, якщо вам важко про це говорити
Важко. Адже я любила Розу й Армана. Потім Потім я дізналася, що він задушив її та кинув тіло у воду. Розу знайшов Пилип. Ми поховали її в дерґському підземеллі, адже вона все-таки внучка сеньйора Гуго.
Я згадав кістяк у ніші, рештки рудого волосся, синій скляний браслет А я ще жалів Пуаньяка, коли малинове полумя охопило цього мерзотника, перетворивши на чорний свічковий недогарок!
А потім у нас із Арманом були заручини. Я ж нічого не знала! Але одного разу ми посварилися, він був пяний, проговорився, й отоді я довідалася Що було робити? Я розповіла батькові, але той заявив, що Роза сама винна. Батько хотів, щоб наше весілля з Арманом будь-що відбулося. Де Пуаньяки заможна родина. Ви ж бачили Артигат, отче Гільйоме. Там готові вбити за оберемок сіна!
Може, вона й перебільшувала, але я знав віланів. Удова Піо ненавиділа половину Артигата через якийсь Косий Клин
Я втекла до замку, але залишатися там довго не могла. Арман вимагав мого повернення, погрожував
донести на дЕконсбефів адже ми з Розою йому дуже багато розповіли! До того ж була ще одна причина
Домінік, зрозумів я.
Так, на жаль Тоді дід порадив їхати до Мілана. Я так і зробила. Добиралася я туди довго цілих півроку, пристала до жонглерів. До речі, познайомилася з Тіно Міланцем
На її обличчі знову промайнула усмішка, цього разу досить бешкетлива.
І з Анжелою вона приблизно мого віку Мені було важко самій у чужій країні, і я вирішила піти в обитель. Мені здавалося, що життя скінчено чоловік, якого я кохала, вбив мою сестру, батько й мати мене зреклися У Мілані було спокійно, і я, напевно, жила б там і зараз, але за два роки випадково дізналася, що Пуаньяк одружений із
Жанною де Гарр, закінчив я. А як це вийшло?
Через Пуаньяка. Він не хотів втрачати посагу, а надалі думав стати спадкоємцем мого батька. Арман погрожував донести на дЕконсбефів, звинуватити їх у чаклунстві Сеньйор Домінік уже тоді пропонував виїхати, але дід вирішив інакше. У замку жила дівчина. Ми звали її Ельзою, вона родом із Німеччини, але насправді звичайна циганка. Її за щось вигнали з табору, й вона оселилася в нас. Де Пуаньяк їй подобався, тож коли дід запропонував їй стати мною
Вона погодилася. Та невже де Пуаньяк не зрозумів, хто йде з ним до вінця?
Жанна здивовано знизала плечима.
Звісно, зрозумів! Але його це цілком влаштовувало у придане він одержав гарну ділянку землі. Йому було так навіть краще адже я, справжня, знала, як загинула Роза. Батько теж знав і мовчав
І священик підказав я, згадавши бородатого отця Жеака
І священик теж. Усіх усе влаштовувало, але тут приїхала я. Можете здогадатися, що почалося!
Трохи уявляю, усміхнувся я. Де Пуаньяк, напевно, злякався!
Не те слово! посмішка стала злою. Він відразу ж мене визнав, вимолював пробачення. Але батько й інші Вони заявили, що я лише схожа на Жанну не більше. А потім я почала розуміти, що відбувається.
Тоді дЕконсбефи вирішили замяти справу й підкупили де Лоза, вставив я. І в усьому виявилася винною вдова де Піо.
Дівчина кивнула.
А я погодилася стати жертвою «чаклунських чарів». Не хотілося підводити діда, крім того, де Лоз міг не випустити мене живою. Але тут приїхав брат Умберто Лючані, а потім де Лоз дізнався, що кардинал шле сюди трьох братів із Сен-Дені
Тобі треба було поїхати звідси, зауважив я.
Поїхати? щока у неї смикнулася. А де Лоз розсудив інакше. Він повіз мене до Фуа, а дорогою наказав своїм вартовим просто перерізати мені горло. На щастя, ці шибеники виявилися не тільки жорстокими, але й хтвими. Вони вирішили трохи побавитися з молоденькою черницею Ну, битися я вміла ще змалечку, до того ж у мене був ніж. Ви памятаєте, я розповідала.
Так, це вона розповідала. Щоправда, тоді йшлося про дочку жонглера, яку ловили за крадіжку.
У Памє мені робити було нічого, в Артигаті теж. Треба було повернутися до замку, але я вирішила спочатку дізнатися, кого це надсилає до нас Орсіні. Я знайшла вас у Тулузі, а потім наважилася підійти. Я й не думала видавати себе за дочку Тіно Жонглера, та коли ви назвали мене так, відмовлятися не стала.
А чому Пилип напав на нас у лісі?
Напав? вона знову здивувалася. Ні, він просто гуляв. Того дня він випив, а пити йому не можна зовсім не можна. Я взяла смолоскип, щоб він упізнав мене, але на нього немов щось найшло. Ви вдарили його мечем, а це його розлютило
А потім він помітив на моїх грудях Знак Влади.
Так. Він миттю протверезів і побіг до замку, щоб повідомити про прихід посланців гарме.
Усе стало зрозуміло. Або майже все.
Самозванка, нагадав я. Циганка Ельза. Хто її вбив?
Хто завгодно, але не Пилип, твердо відповіла дівчина. Ми вже помітили, що в останні місяці почали зникати люди й одразу ж хтось розпускав чутки про демонів.
Це міг зробити де Лоз, припустив я. Або сам Пуаньяк. Адже ми збиралися до Артигата, і все випливло б назовні.
Жанна промовчала, а я не став розвивати цю тему. Хай хоч хто зробив це він уже отримав своє. І не це тепер важливо.
Сестро Цециліє, обережно почав я. Якби ви не були черницею, я просто побажав би вам щастя й порадив помиритися з батьком. Але ви, як і я, дитя нашої Святої Католицької Церкви, ви наречена Христова. Те, що сталося в Памє, може скінчитися дуже погано. Я повинен вам пояснити