Ми з Ансельмом знову перезирнулися. В усіх трьох сувоях, вручених нам Жеанаром де Юром, про дЕконсбефа не було сказано ані слова крім того, що шляхетний сеньйор посприяв слідству. Але чим саме, зрозуміти було неможливо. Замок залишався осторонь немов дЕконсбеф не мав до цієї справи жодного відношення.
Я прокинувся серед ночі й одразу побачив Ансельма. Хлопець притулив пальця до губів.
Ви чутливо спите, отче Гільйоме.
Звичка, прошепотів я у відповідь. Ще з Палестини Що сталося?
Він знову притулив пальця до губів і поманив мене до дверей. Я озирнувся достойний брат Петро, похропуючи, мирно спочивав на купі старої соломи, що замінювала нам ложе.
Накинувши рясу, я пішов за італійцем. Коли він поклав руку на засув, я не втримався й показав очима на двері.
З вами бажає поговорити один чоловік, тихо пояснив Ансельм. Його звати брат Пайс.
Я відзначив про себе рідкісне імя, схоже на басконське, й відчув несподівану тривогу.
Брат Пайс Цікаво, чий він брат?
Я поглянув на Ансельма хлопчина був серйозний. Отже, щось таки сталося. Щось важливе.
За дверима було темно. Я роззирнувся й, нічого не помітивши, хотів погукати Ансельма, та раптом почув тихе:
Мир вам, брате Гільйоме!
Хтось нечутно підійшов ззаду. Напевно, він стояв за дверима старий прийом для тих, хто чекає в засідці.
Тут є лава, вів далі невідомий. Зробіть два кроки вбік.
Я скорився.
Зараз ми присядемо й поговоримо, брате Гільйоме. Ви можете обіцяти, що не будете намагатися мене роздивитись?
Обіцяю.
Краєм ока я вже встиг помітити темну рясу й глибоко насунутий на очі каптур.
Чернець мого зросту й приблизно мого віку якщо слух не обманював.
Я сів на лаву, мій співрозмовник нечутно опустився поруч.
Ви брат Пайс? поцікавився я. Клюнієць?
Почувся тихий сміх.
Так, колись я був клюнійцем Брате Гільйоме, ви хотіли поговорити
з кимось із «чистих»?
Я відчув холод, немов раптово вдарив мороз. На мить стало страшно, але відразу ж страх змінила цікавість.
Наскільки я розумію, брате Пайсе
Я один зі старших братів графства Тулузького. Сподіваюся, ви повірите мені на слово.
Повірю, я похитав головою. Багато чув про катарів, але не думав, що вони настільки безжальні. «Чисті» катари.
Ми? здається, брат Пайс цього не сподівався. І це кажете ви посланець Орсіні?
Саме я. Ви, брате Пайсе, заради розмови зі мною вирішили пожертвувати братом Ансельмом. Знаєте, це все ж таки жорстоко.
А-а-а, он ви про що! «старший брат» помовчав. Брате Гільйоме, перш, ніж погодитися на цю зустріч, ми постаралися дізнатися про вас якнайбільше. Ви не викажете цього хлопчика. Адже він лише виконав ваше прохання.
Я не відповів. Ансельм катар! Господи помилуй, але чому?
До того ж, брат Ансельм не зовсім наш. Він не приймав просвяти. Інша річ, ми йому віримо. Сподіваюся, ви теж.
Брат із Сен-Дені катар! Що буде, коли я скажу це на сповіді? Адже я не маю права змовчати
Сподіваюся, ви поставитеся до цього спокійно. Тепер про справу, яка вас цікавить. Я прийшов на цю зустріч, щоб повідомити: до того, що діється в окрузі Памє, ми не маємо жодного відношення. Ані найменшого! Може, це допоможе вам розібратися якщо, звісно, у вас є така мета.
Ви ж сказали, що постаралися дізнатися про мене якнайбільше, посміхнувся я.
Саме так. Але ви посланець Орсіні, а кардинал збирається запалити вогнища по всій Окситанії. Те, що відбувається в Памє, слушний привід.
Брата Умберто Лючіні прибрали ви? не втримався я.
Ні. Зізнатися, руки свербіли, та хтось випередив. Повірте, я кажу правду. У Памє «чистих» дуже мало. Люди ще не готові, щоб побачити світло.
І дЕконсбеф? Він теж не готовий?
Брат Пайс відповів не відразу, і я зрозумів, що влучив.
Сеньйора дЕконсбефа вигнано з нашого сонму. Так, він був серед нас, але брати відкинули його, тому що він служить Пітьмі.
Слова пролунали серйозно й вагомо, але я не відчепився.
Якщо дотримуватися вашої логіки, брате Пайсе, то дЕконсбеф вірний син Святої Католицької Церкви. Адже саме її ви вважаєте Пітьмою!
Це так, брате Гільйоме, почувся короткий смішок. І дуже шкода, що ви цього ще не зрозуміли. Але дЕконсбеф не з ваших. Він служитель Пітьми, й ми намагаємося триматися від нього якнайдалі. Від нього і від його проклятого замку.
А можна уточнити?
Почуте не переконало. Не надто вірю пишномовним словам, за якими часто нічого немає.
Я сказав достатньо. Не шукайте «чистих» у Памє ми тут ні до чого. Хоча ця справа непокоїть і нас. І не лише тому, що Орсіні й такі, як він, можуть використати її як привід для розправи з невинними
Брат Пайс замовк, і я раптом зрозумів, що він хвилюється.
Брате Гільйоме, ви людина доволі освічена як на ченця. Ви автор книги про Іринея, ви сперечаєтеся з Петром Ломбардським Невже ви не бачите, що правда на нашому боці?
Тобто? здивувався я. Що ви маєте на увазі?
Ви, певна річ, знаєте, що «чисті» бачать у світі два рівновеликі первісні начала Світло й Пітьму. Все наше життя, вся історія людей боротьба між цими началами.
Так стверджували маніхеї, вставив я, а також богумилі та інші єретики, прокляті на Соборах.
Саме так. А ваші католики хіба стверджують щось інше? Хіба Іриней Ліонський не вважав, що у світі відбувається війна з Дияволом? Хіба Петро Ломбардський