Перше моє враження від пана Дезессара, чесно кажучи, було неприємним. Особливо стривожило мене те, що, підвівшись, він сховав за спину руки.
Вважається, що очі замкова щілина душі і в них можна розгледіти істинну сутність людини. Мій досвід цього не підтверджує. Люди бувалі зазвичай слідкують за своїм обличчям; дехто може дивитися на вас відкрито, догідливо, а при нагоді й підпустити сльозу.
У мене інша метода я визначаю вдачу і чесність за руками. Мова жестів не менш красномовна, та мало хто навіть з-поміж несосвітенних хитрюг дбає про її маскування.
Користуючись своїм становищем безтямної тварини, я перелетів на шафу, а звідтіль на стіл, щоб краще роздивитися руки Дезессара.
Ваш папуга не закаляє папери? спитав невіглас арматор, на що я лише презирливо форкнув.
Недобрі були руки в капітана. Ох, недобрі!
По-перше, короткопалі надійне свідчення ницості чи, у кращому разі, приземленості душі.
По-друге, перебували у постійному русі чіплялися одна за одну, скоцюрблювалися, поклацували суглобами.
Цей чоловік чи то дуже хвилювався, чи щось приховував.
Мені захотілося зазирнути в його нутро як слід. Скориставшись тим, що він стояв до мене спиною, я перелетів йому на плече, продер кігтем сукно на грудях, а дзьобом прицілився у скроню, але Дезессар так сіпнувся, що я на ньому не втримався. Розвідка, на жаль, не вийшла.
Він у вас навіжений, цей чортів птах?! загорлав капітан грубим голосом, схопив зі столу свій трикутний капелюх і замахнувся на мене.
Йому не сподобалося, що ви не вклонилися дамі. Це свідчить про погані манери, сухо сказала моя розумниця, вочевидь, з самого початку вирішивши продемонструвати, хто тут головний. До мене, Кларочко. Цей пан виправиться.
Чорта лисого! Я не паркетний шаркун, щоб мести по підлозі капелюхом! Якщо ваш поганючий папуга буде на мене кидатися, я скручу йому шию, хай я не буду Жаном-Франсуа Дезессаром! Він так розлютився, що тупнув ногою. Нащо ви мене викликали, патроне? Чого на мене дивитися? Я не грот-щогла, не румпель і не бушприт!
Тоном світської дами, що розмовляє з конюхом, Летиція заявила:
Я хочу бачити, кому довіряю не тільки свої гроші, а й своє життя. Бачите, мсьє, я пливу з вами.
Реакція капітана була передбачуваною. Звісно, спершу він закліпав очима, потім витріщився на арматора, котрий з понурим виглядом кивнув. Лайки, які після цього вивергав моряк, я пропускаю. Загальний зміст лементу був такий: бабі на «Ластівці» робити нічого, матроси цього не стерплять, та й він сам, трам-та-ра-рам, радше проковтне свою підзорну трубу, ніж погодиться на таке.
Летиція відповіла не шкіперові, а судновласнику:
У такому разі, добродію, ви знайдете мені іншого капітана. Згідно з пунктом 11 нашого контракту. А буде потреба зміните всю команду, згідно з пунктом 12.
Я схвалив її твердість заохочувальним вигуком.
Заспокойтесь ви обоє, не галасуйте! підняв руки Лефевр. І, заради Бога, вгамуйте вашого папугу, мадемуазель. І так голова ледь не лусне! Я все передбачив. Згідно з нещодавно затвердженим наказом Адміралтейства, на корсарському кораблі з екіпажем понад 40 чоловік обовязково повинні бути священик і морський хірург.
Хто-хто? перепитала Летиція, певно, не зрозумівши словосполучення chirurgien navigan.
Простіше кажучи, лікар. Штраф за порушення наказу 2000 ліврів, тому ніхто з арматорів і капітанів не посміє не послухати. Це два зайвих роти і дві зайвих зарплатні, причому утримання лікаря немаленьке 100 ліврів на місяць. Попа я вам, Дезессаре, вже відшукав. Цей простак згодився плисти безкоштовно. А з лікарем ми вчинимо ось як: переодягнемо пані де Дорн у чоловічий одяг і зібємо однією каменюкою двох пташок. По-перше, умови контракту будуть виконані, а по-друге, зекономимо на медику.
Ви жартуєте?! в один голос закричали капітан і панянка.
Лефевр незворушно дивився на них примруженими очима, в яких грали зловтішні іскорки. Так ось у чому був викрут!
А що такого? з невинним виглядом спитав він. За правилами, у лікаря має бути патент, але, оскільки мало хто зі справжніх медиків хоче плавати морями, дозволяється брати лікарських учнів, лишень були б вони грамотними, могли розібратися зі вмістом медичної скрині і мали від народження пятнадцять років. А вам же є пятнадцять років, мадемуазель?
Вона розгублено кивнула, заскочена зненацька.
Ну ось, бачите. У вашій кмітливості я вже переконався, що ж до медичної скрині, то можете не турбуватися. Я при нагоді закупив оптом на всі свої кораблі стандартні набори, схвалені військово-морським відомством. Там 20 необхідних медичних інструментів, 28 медикаментів, гіпс, корпія і все інше за затвердженим списком. Ніхто, крім Дезессара, про ваш маскарад не знатиме. А наш славний капітан не прохопиться це не в його інтересах. Як вам моя пропозиція? Гадаю, це єдиний спосіб вирішити нашу маленьку проблему.
Власне, міркуючи логічно, він мав цілковиту рацію. Але
Але ми так не домовлялися, пролепетала Летиція. Її самовпевненість як водою змило. Зараз моя вихованка скидалася на перелякану дівчинку. Я не стану обманювати команду! А раптом мене викриють?