Ці вкрай важливі повідомлення античного автора слід розуміти так, що етнонім сколоти й ім'я Колаксай споріднені й сходять до спільного кореня. І справді, в обох словах наявний спільний компонент кол . На думку М.Я.Марра, яку підтримує відомий іраніст і скіфолог В.І.Абаєв, скіфи й сколоти два різновиди однієї назви, ща мають спільне походження, отже, й однакове значення (ДИЯ, 363364). Проте всі намагання визначити, що ж саме означає цей компонент, виявилися невдалими. І врешті-решт дослідники дійшли невтішного висновку, що засобами іранських мов (а скіфів відносять до іраномовних племен) значну частину «варварських» імен і назв з Північного Причорномор'я, серед них
етнонім сколоти й ім'я Колаксай , пояснити неможливо. Щоправда, В.І.Абаєв, хоч і не категорично, спробував вивести ім'я Колаксай з іранського Хвар -хшая «Сонце-цар» (Там же). Проте через численні застереження і обумовлення це тлумачення втрачає переконливість і вірогідність, хоча, мабуть, не варто категорично й заперечувати, що ім'я Колаксай може мати певний стосунок до Сонця. Бо племінний ватажок, а особливо пізніший цар, був у давні часи і воєначальникои і жерцем водночас, який через пожертву поєднував Землю й Небо, світ людей із світом небожителів і його часто порівнювали й ототожнювали з Сонцем. Тож єдине, в чому більш-менш одностайні дослідники, це те, що елемент кол в етнонімі та імені якийсь украй важливий термін у давніх насельників Північного Надчорномор'я, населення, можливо, ще навіть доскіфського.
Індійці добре знали скіфів, яких вони називали шаки (іранці саки ). Шаки, як і бактрійці та явани (греки-іонійці), брали участь у війні, описаній у «Махабгараті», що спалахнула між двома братніми родами пандавів і кауравів. Причому шаки-скіфи виступали на боці саме кауравів, яких підтримували сінди й сувіри, засвідчені й на терені України, а також ядави, тотожні літописним ятвягам. Кауравів підтримував і Баладева, старший брат Крішни по батькові, тоді як сам Крішна виступав на боці пандавів. Цю подію деякі індійські джерела відносять до надзвичайно давніх часів. Принаймні відомий Айхольський напис, знайдений у незавершеному джайнському храмі й датований 634635 рр., повідомляє, що на 556 рік ери Шака (відповідає 634 рокові нової ери) минуло 3735 років від війни, описаної в «Махабгараті» і що саме з цієї події почалася нова епоха Каліюга, Залізний вік, у якій ми зараз і живемо. Тобто ця знаменна подія війна в «Махабгараті» сталася майже 5100 років тому. А ера Шака, тобто Скіфська ера, веде своє літочислення з 15 березня 78 року нової ери. Особливість її та, що відлік часу починається зі сходу сонця, а Новий рік відзначається 12 квітня з відхиленням на два-три дні в той чи інший бік. Особливо поширений цей календар сьогодні на півдні Індії, в дравідомовних народів і називається Шака -самват (варіант Шака -самбат ).
Зі скіфами виявляє зв'язок і «Рамаяна»: Кайкеї, наймолодша й найулюбленіша дружина царя Дашаратхи, ім'я якого означає «Десять колісниць», батька Рами, походила, як вважають дослідники, зі скіфського племені кекаїв, про що свідчить і саме її ім'я, яке дослівно означає «Кекайка», «З кекаїв». Саме через Кайкеї, як засвідчує ця давньоіндійська епічна поема, Рама та його красуня-дружина Сіта мусили піти в лісове вигнання на довгі чотирнадцять років. Тож індійський матеріал, поза сумнівом, може пролити певне світло і на етнонім сколоти , і на ім'я Колаксай .
У цьому плані привертають увагу сучасні індійські чоловічі імена, які містять компонент куль (санскр. кула ), напрочуд схожий на компонент Кола - в імені Колаксай: Кульбгушан, Кульвант, Кульвір, Кульдгар, Кульдев, Кульдіп, Кульнандан тощо. І якщо значення скіфського Кола - невідоме, то значення санскритського кула цілком прозоре «сім'я», «родина», «рід», «плем'я» (СРС, 167). І таким чином, наведені імена означають: Кульбгушан «Окраса роду», Кульвант «Родовитий», «Знатний», Кульвір «Герой/Богатир роду», Кульдгар «Опора роду», «Рододержець», Кульдев «Божество роду», Кульдіп «Світильник роду», Кульнандан «Радість/Втіха роду».
До цього слід додати, що бог Шіва має епітети Кулеша й Кулешвара , які в сучасних формах Кулеш і Кулешвар також побутують як чоловічі імена; обидва ці імені означають «Бог/Божество роду». Індійська історія знає і царя на ім'я Кульшекхар «Корона/Вінець роду», котрий заради служіння богові та улюбленої справи написання віршів зрікся престолу, але прославився як поет і увійшов у давні поетичні антології.
Входить санскр. кула та хінді куль у географічні назви: Кульгірі, Куладрі, Кульпарвата, Кулачала, Кульшайла , досл. «Родина/Сімейство гір» синоніми на означення головного гірського ланцюга в Індії, що його складають сім гірських хребтів. «Ваю-пурана», давньоіндійська писемна пам'ятка, згадує країну Кулья ,
досл. «Благородна», «Високородна», «Родовита».
Входять кула та куль і в важливі соціальні терміни й поняття, пов'язані з родиною, родом, племенем, родоводом тощо: кулькар засновник роду; кульнам родове ім'я, родовий титул; кульдгарма родові/родинні звичаї або традиції; кульшастри старовинні родинні або родові книги; кулачар'я домашній навчитель-гуру, родинний жрець, знавець сімейного родоводу й традицій; кульдевта родинне чи родове божество (є ще термін грамадевта «божество села», де грама , яке в санскриті означає «село», споріднене з укр. громада , а саме терміном громада означалася колись українська сільська община); кульвідья родові/родинні знання, де відья означає «знання», «відання» і споріднене з нашим відати «знати».