А хто тут у зайчиковій хатці?
А коза з печі:
Ні, каже, зайчику, не вижену, боюсь.
Ще більше зажурився зайчик. Сів під дубком та й плаче. Коли біжить лисичка.
Чого ти, зайчику, плачеш?
А як же мені не плакати, каже зайчик. коли до мене в хатку забрався звір страшний-страшнющий, що ніколи не чув і не бачив такого.
Ходім, я його вижену!
Де тобі, лисичко, вигнати?! Тут ведмідь гнав не вигнав, вовк гнав не вигнав
А я вижену. От ходім!
Пішли. Забігла лисичка в сінці. через поріг в хатку заглядає та й питає:
А хто тут у зайчиковій хатці?
А коза з печі:
Ні. каже, зайчику, не вижену, боюсь
Ще більше зажурився зайчик. Сів під лубком та й плаче. Коли лізе рак.
Чого ти, зайчику, плачеш?
А як же мені не плакати, каже зайчик, коли до мене в хатку забрався звір страшний-страшнющий, що ніколи не чув і не бачив такого.
Ходім, я його вижену!
Де тобі його вигнати?! каже зайчик. Тут ведмідь гнав не вигнав, вовк гнав не вигнав, лисичка гнала не вигнала. А то ти?!
А я вижену. От ходім!
Пішли. Вліз рак у сіни. Через поріг у хату перелізає та й гукає.
А хто тут у зайчиковій хатці?
А коза з печі:
Ти коза-дереза, а я рак-неборак
швидше з печі злізай, бо вщипну, буде знак!
І як ущипне козу
А коза як замекече та з печі. З печі на піл, з полу на діл та: не-ме-не! не-ме-не! І з хати.
Подалася скільки видко.