Ось що слід зробити: нехай твої люди перериють тут усе. Хай шукають свіжовириту могилу. Покваптеся!
А в чому річ? поцікавився Бреннан.
Нещодавно тут декого поховали. Ну, до роботи! Ви ж хочете розплутати цю справу, чи не так?
Бреннан віддав вказівки, і троє поліцейських розійшлися у різних напрямках. Бреннан присів поруч із Феннером.
А хто тут похований? поцікавився він. Ну ж бо, нишпорко, розказуй! Досить уже говорити загадками!
Голову даю на відсіч, що тут поховані Райлі, Бейлі та старий Сем, озвався Феннер. Звісно ж, я можу помилятися, але не думаю.
Бреннан витріщився на нього.
То хто кинув гранату?
Знову ж таки, точно не знаю, але думаю, що це банда Ґріссонів.
За що це вони так?
Зачекай-но, Бреннане, озвався Феннер, не все одразу.
Бреннан щось незадоволено буркнув, запалив і собі сигарету та поглянув на зруйновану хатину.
Тобі пощастило вийти із цього живим, зауважив він. Я вже гадав, що тобі кінець!
І я так думав, зронив Феннер.
Раптом із гущавини випурхнула пташка і почала перестрибувати з гілки на гілку в найближчих кущах. Феннер без усілякого інтересу спостерігав за нею. Він був мокрий як хлющ, і в роті у нього пересохло. Феннер думав про ті тридцять тисяч, які пообіцяв йому Блендіш у разі розкриття справи.
Несподіваний вигук змусив обох чоловіків озирнутися.
Здається, вони таки щось знайшли, сказав Феннер, важко спинаючись на задеревянілі ноги.
Вони пішли на звук, продираючись крізь густі зарості. Разом із двома поліцейськими вони вийшли на невеличку галявину, де третій полісмен показав їм на землю. Нещодавно тут копали ґрунт, хоча й старанно це приховали за пожухлим листям та сухим гіллям.
Ось тут ми й почнемо рити, сказав Феннер, присідаючи у тіні.
Бреннан віддав відповідні розпорядження, і двоє поліцейських поквапно стали їх виконувати: відшукавши у сараї Джонні дві лопати, вони зняли із себе кітелі і почали копати.
Було дуже гаряче, тож вони неабияк спітніли, поки знайшли те, що шукали. Зненацька вони відкинули лопати. Один із них став на коліна, наткнувшись на яму. Феннер також підійшов. Поліцейський тепер вже рукою відгортав землю. Запах тління, що йшов із ями, змусив Феннера поморщитися. Раптом на світло виринула запорошена голова. Феннер зробив крок назад.
Тут мрець, капітане! відрапортував поліцейський, дивлячись на Бреннана.
Їх там повинно бути троє, зауважив Феннер. Ходімо звідси, Бреннане! Мерщій повертаймося у відділок. Справа нагальна.
Бреннан сказав підлеглим, що невдовзі надішле їм вантажівку та лікаря, і рушив із Феннером до машини.
Це ж було очевидно, коли Ма купила той клуб! сказав Феннер, всідаючись у своє авто і кивнувши Бреннанові на водійське сидіння. Нам слід було здогадатися, звідкіля Ґріссон взяла гроші. Вона придбала клуб за викуп Блендіша!
Бреннан забарився з відповіддю, бо саме заводив машину.
Але як ти в біса здогадався? нарешті спитав він.
До цього не так вже й важко додуматися. Ма розпустила плітки, що то Шульберг дав їй гроші. Шульберг зазвичай має справу з «гарячими» грішми. Можливо, саме він і зайнявся відмиванням грошей, отриманих як викуп. Джонні до того, як його прибрали ще встиг мені повідати, що банда Іріссонів зустрілася з Райлі у хатині Джонні. Якимось чином Ма Ґріссон стало відомо, що Райлі викрав доньку Блендіша. І вона здогадалася, що єдине місце, куди Райлі може привезти дівчину, це лігво Джонні. Тож Слім Ґріссон та люди Ма поїхали туди, вбили Райлі й тих двох і забрали дівчину з собою. Блендіш сплатив викуп Ґріссонам, думаючи, що має справу з Райлі. Щойно викуп було сплачено, як Ма Ґріссон відкрила клуб «Парадиз». Яка чудова розвязка для них! Підозра падає на Райлі а вони живуть і горя не знають!
Але де докази? запитав Бреннан. Навіть якщо ми вириємо Райлі та двох його приятелів із могили, це аж ніяк не доведе, що їх вбили люди Ґріссон. Тепер, коли Джонні мертвий, у нас нема жодних свідків!
Феннер кивнув.
Це правда. Нам ще треба буде їх відшукати. Але поки не зациклюймось на цьому. Знаєш, що я думаю?
І що ти думаєш, супермене? саркастично озвався Бреннан. Він вів машину путівцем, намагаючись якнайшвидше виїхати на головну дорогу.
Думаю, що та дівиця Блендіш зараз у клубі «Парадиз», сказав Феннер. Коли Бреннан спантеличено повернувся до нього, Феннер вигукнув: Дивися, куди їдеш!
Бреннан різко натис на гальма і звернув на узбіччя.
До чого ти ведеш?
Памятаєш, Дойл казав, що нагорі є кімната, яка постійно зачинена. Так от голову даю на відсіч, що дівчина там!
Невдовзі ми це зясуємо, пообіцяв Бреннан,
знову заводячи машину.
Ти так гадаєш? замислено озвався Феннер. Клуб нагадує неприступну фортецю. Щоби туди вдертися, потрібен час. Поки ми туди дістанемося, дівчину або вбють, або кудись вивезуть. Блендіш же хоче отримати її живою. Якщо ми маємо намір видобути її звідти живою, то повинні зробити це дуже делікатно. Мусимо напружити мізки, Бреннане.
Гаразд, напружмо мізки! погодився Бреннан. І куди це нас приведе?
Не знаю, чесно сказав Феннер і запалив сигарету. Дай-но мені час подумати.
Наступні півгодини Бреннан щодуху мчав у місто, а Феннер намагався привести до ладу свою хвору голову та заплутані думки. При вїзді в маленьке містечко, коли Бреннан нарешті трохи пригальмував, Феннер сказав: