Мейсі така пропозиція зовсім не сподобалась. Вона боялася Ма Ґріссон. Гратися з Ма могло бути небезпечно. Мейсі випила ще трохи віскі, намагаючись тим часом думати. Їй нелегко давалась будь-яка розумова діяльність. Рокко майже чув, як поскрипують її звивини.
Якщо тобі не подобається моя пропозиція забудьмо про неї. Натомість послухаймо кілька платівок: у мене велика джазова фонотека. Але якщо все-таки надумаєш заробити додаткові тридцять баксів на тиждень прошу дуже!
А якого роду інформація тобі потрібна? обережно поцікавилася Мейсі.
Я не перебірливий, відповів він. Відколи Ма почала заправляти клубом, я там не був. Може, у клубі відбувається щось незаконне?
Мейсі легенько відригнула.
Багато чого, озвалась вона. Я страшенно нервую, коли там трапляються поліцейські облави.
Не будь такою соромязливою, провадив далі Рокко. Хотілось би якихось фактів.
Мейсі тицьнула у нього пальцем.
Спочатку гроші, розумнику!
Рокко зітхнув. Теперішні жінки, здається, думають лише про гроші. Він витяг пачку банкнот, відрахував двадцять одну купюру і простягнув гроші Мейсі.
Я довіряю тобі, серденько, сказав він, розмірковуючи, чи не будуть ці гроші викинуті на вітер. Ну, тепер кажи вже щось.
Мейсі допила своє віскі. У голові в неї паморочилося.
Дай-но подумати... нахмурившись, вона втупилася в стелю. У клубі є стіл для гри в рулетку. Це ж незаконно, правда? Наверху у них бордель. Це також незаконно. Але я скажу тобі ще дещо. Усі двері в клубі зроблені зі сталі. Такі ж і жалюзі на вікнах. Поки копи прорвуться у клуб уже не буде ніде й нічого.
Рокко незадоволено глянув на неї він і без неї усе це знав. Тому зайшов із іншого боку.
А куди хлопці оце щойно поїхали? запитав він. Я бачив Флінна, Воппі та Сліма у їхньому «доджі» вони саме виїжджали з міста.
Мейсі поклала ногу на ногу. Рокко аж примружився, бо з його місця було видно навіть забагато.
Не знаю, озвалася вона, Флінн казав, що їде у справах.
Вона з полегшенням видихнула.
Ну й ну! Це шотландське віскі до біса міцне! Флінн казав, що хоч би до девятої повернутися. Може, ще по ковточку?
Рокко терпляче налив їй віскі.
Ну ж бо, пригадай ще хоч щось! Чи нема у клубі чогось особливого? Чогось дивного?
Мейсі схопила свою склянку, але ледь не впустила її.
Ой! Мало не перевела таке чудове пійло! скрикнула вона. Гадаю, я таки трохи спяніла!
Та ні, заспокоїв її Рокко, допомагаючи поставити склянку на стіл. Ти просто щаслива.
Та-ак, можливо, погодилася вона, безуспішно намагаючись сконцентрувати свій погляд на ньому. Гаразд, скажу тобі ще дещо: у Сліма є дівчина!
Рокко недовірливо хитнув головою.
Ні, мала, тільки не в Сліма. У нього ніколи не було дівчини і навряд
чи буде. Він не для того. Спробуй вигадати щось іще.
Мейсі агресивно витріщилася на нього.
То ти хочеш сказати, що я брешу? Кажу ж тобі у нього є дівчина, котру він тримає в зачиненій кімнаті нагорі!
Рокко відчув раптове збудження. Невже ця ідіотка нарешті вибовкає те, що йому потрібно?
А чому він тримає її під замком?
Мейсі відмахнулась від нього, хитнувши головою.
Поглянь-но на мене. Якби те ходяче жахіття вподобало мене, то мене також довелося би тримати під замком, аби чогось добитися, і вона захихотіла. Мені шкода її. Слім від неї практично не виходить. Майже увесь час проводить із нею в зачиненій кімнаті.
Рокко це по-справжньому зацікавило.
Ти коли-небудь її бачила?
Лише раз; але знаю, що кожного вечора, до відкриття клубу, Слім виводить її на прогулянку. Вони ніколи довго не гуляють. Гадаю, Слім просто обходить із нею квартал і приводить назад. Одного разу я прийшла у клуб зарано, бо мій годинник спішив. Ось тоді-то я її й побачила. Слім із дівчиною саме спускався сходами. Я бачила її лише мигцем, бо саме зявилася Ма і заштовхала мене в туалет.
А як виглядала та дівчина? запитав Рокко, напружено слухаючи.
Я не бачила її лиця. На голові вона мала шарф, який прикривав обличчя, але в ній було щось дивне: спускаючись сходами, вона ніби нічого не бачила. Так зазвичай ходять сліпі.
А Ма знає про неї?
Аякже, і Док також. Док щодня піднімається до неї в кімнату.
Рокко на мить замислився. А це вже може бути цікавим, вирішив він.
Я би хотів поглянути на ту дівчину, сказав він. Як це мені зробити?
Мейсі пяно йому всміхнулась.
А я тобі й не бороню. Будь у клубі між десятою та одинадцятою і побачиш, як Слім виводить її на прогулянку.
Але якщо Сліма не буде у місті аж до девятої, подумав Рокко, то й шансів побачити дівчину сьогодні мало.
А ще скажи мені таке: він виводить її через парадний вхід? спитав він.
Мейсі раптом стало погано. Кімната попливла у неї перед очима, а підлога захиталася, мов на кораблі.
Є ще чорний вихід, ледь чутно додала вона, що веде на сусідній склад.
Рокко всміхнувся. Тепер він був упевнений, що недаремно витратив свої гроші.
Здається, ти таки забагато випила, крихітко, сказав він. Ходи-но приляж!
Ти, певно, чогось туди додав, поскаржилася Мейсі, бо я почуваюся жахливо.
Рокко витяг її з крісла. Вона пручалася і неодмінно би заточилася, якби він не тримав її.
Ох! Хтось розбив мій корабель мрії! сказала вона, міцно чіпляючись за Рокко.