Йдучи у ресторанчик, Рокко помітив знайомий «додж», який застряг в автомобільній тисняві, і був здивований, побачивши в ньому Сліма разом із Флінном та Воппі. «Цікаво, куди це вони їдуть?» подумав він.
Рокко знайшов Мейсі за бічним столиком вона саме уважно вивчала меню.
Привіт, красуне! озвався він. Можна пригостити тебе ленчем?
Мейсі підвела голову і всміхнулася йому. Вона знала, що Рокко колись був власником клубу «Парадиз», і їй стало приємно, що він звернув на неї увагу.
Я цьому не опиратимусь, грайливо відповіла дівчина. Завжди рада компанії.
Рокко підсунув до себе стілець і сів. Ноги в нього аж гули, а ступні нестерпно пекли він мав важкий ранок, але нарешті впорався із сьогоднішньою роботою.
Він замовив фірмовий обід для себе та крабовий салат для Мейсі.
То як ідуть справи у клубі, мала? поцікавився він. Усе гаразд?
Звісно, відповіла Мейсі. Гадаю, вони загрібають гроші лопатою, зітхнувши, вона продовжила: От якби хоч трохи й мені перепадало! А я отримую якихось паршивих тридцять баксів та жалюгідні чайові, на які мушу ще й купляти собі уніформу!
А я гадав, тобі платять більше. Із такими формами, як у тебе, ти могла би й краще заробляти у тому кублі.
Мейсі обурилася.
Я не хотіла б, щоб одного дня мене знайшли мертвою в котромусь із номерів. Думала, ви про мене кращої думки.
Вибач, що помилився, перепросив Рокко.
Подали їжу, і якийсь час вони обідали мовчки. Вряди-годи Рокко дивився на дівчину, подумки вирішуючи, як краще до неї підступитися. Із сумом він нарешті констатував: єдине, що її цікавить, це гроші.
Покінчивши з обідом, Мейсі задоволено відкинулась на стільці.
Це було смачно. Ти милий!
Так, не такий я вже й поганий, скромно підтвердив Рокко. Послухай-но, мала, чому б тобі не заробити ще тридцять баксів?
Мейсі підозріливо глянула на нього.
А що треба робити?
Він поплескав її по руці.
Це не те, про що ти подумала, лише суто ділова пропозиція. Ходімо до мене й усе обговоримо.
Ні, дякую! твердо сказала Мейсі. Я не раз уже це чула.
Рокко вдав шокованого.
Ти не так мене зрозуміла, мала! У мене є пропозиція, яку я хотів би з тобою обговорити: для тебе це спосіб підзаробити ще якусь тридцятку на тиждень. Але якщо тебе це не цікавить...
Тридцять доларів на тиждень?! Мейсі випросталася. Чому б нам не обговорити це просто зараз?
Рокко заперечно хитнув головою, зводячись на ноги.
Це суто конфіденційно, але забудьмо! Я знайду когось іншого не такого полохливого, хто зробить це для мене.
І він знаком прикликав офіціанта, аби розплатитися за обід, витягши при цьому велику пачку купюр, щоб Мейсі могла їх побачити. Сховавши пачку в кишеню, він зауважив, як жадібно Мейсі гляділа на гроші.
Ну що ж, дякую за компанію! Бувай!
Агов! Не квапся так! Може, я ще й передумаю. То де ти живеш?
Просто за рогом, у двох хвилинах ходьби звідси.
Мейсі завагалася, потім підвелася.
Як же ж ми, бідні дівчата, маємо ризикувати, аби заробити зайвий долар! сказала вона. Гаразд, але памятай нічого такого!..
Це навіть не спадало мені на думку! збрехав Рокко.
У нього було зручне маленьке помешкання на третьому поверсі над заправкою з гаражем із чорним входом із двору, де була стоянка.
Мейсі приємно здивувало, з яким смаком він об-лаштував свою велику спальню-вітальню. Меблі були зі світлого дуба. Кілька килимків острівцями розкидані на полірованій підлозі. Стільці великі та мякі. На широчезному
дивані цілком могло поміститися четверо, а то й пятеро. Усюди чистота.
Мейсі стояла, витріщившись на диван.
Це круто для такого хлопця, як ти, еге ж? зронила вона, скидаючи плащик. Боюся, що ти на цьому дивані виглядаєш, наче подорожній у пустелі.
Ти би вельми здивувалась, якби знала, що відбувається на цьому ліжку, підморгнув їй Рокко. У мене тут повно місця для різних маневрів.
Гадаю, так воно і є. Можу лише здогадуватись, захоплено сказала Мейсі і дурнувато захихотіла.
Поки вона роздивлялася кімнату, Рокко змішав два віскі.
Сідай же, бебі! припросив він. Маю до тебе ділову розмову.
Мейсі опустилася в одне з великих зручних крісел. Воно було таке глибоке, що її коліна опинилися вище голови.
Рокко подав їй склянку і зацікавлено зиркнув на те, що відкривалось його погляду з того місця, де він стояв.
Ну, кажи вже, промовила Мейсі. Я уважно слухаю.
Рокко заохочувально хитнув склянкою в її бік. Мейсі відпила половину, відхекуючись.
Я би сказала, що це може звалити з ніг навіть вагітного мула!
Ти так думаєш? сказав Рокко і поплескав її по коліну. Але ж ти не вагітний мул!
Мейсі захихотіла. Їй нечасто випадала нагода пити справжнє шотландське віскі. Коли Рокко запропонував їй сигарету, вона залпом осушила склянку.
Я наллю тобі ще, припросив Рокко, беручи в неї склянку і підходячи до бару.
Але трошки, відповіла Мейсі, зручніше вмощуючись у кріслі. Інакше я геть захмелію.
Ну то й що? спитав Рокко, щедро плюснувши їй подвійну порцію віскі й лише трохи розбавивши його содовою. Простягнувши їй склянку, він всівся навпроти.
Мені потрібна тямуща дівчина, котра б зібрала для мене деяку інформацію. Але це між нами, мала. Хочу щось відкопати на банду Ґріссонів. Ти ж працюєш на них, тому змогла би добути те, що мені потрібно.