Таким Гансена й знайшов капітан Террелл, який приїхав за десять хвилин.
Знаєш, які ті сучі діти називають нас? запитав він, стискаючи і розтискаючи свої кулачища. Поліцейськими з Кейстоуна ! Кажуть...
Нехай собі, Джо, не зважай на них, Террелл щойно говорив телефоном з мером Гедлі, який вже був на межі істерики. Начальник поліції мав певність, що правильно розігрує всі карти, і тому ніякі істеричні крики не могли вивести його з рівноваги. Сядь... випий кави.
Бейґлер сів і налив у паперовий стаканчик свіжої кави.
Завтра нам треба виступити перед пекельною навалою преси, сказав він, намагаючись заспокоїтись. А сьогодні у теленовинах... це буде щось!
Ти сказав їм, що в нас немає зачіпок?
Бейґлер здригнувся від самої згадки про це.
Сказав.
Террелл заходився набивати люльку.
Добре. Скількох людей ти залучив?
Шістьох. Чекають за дверима.
Нехай заходять.
На чолі з Лепські до кабінету Террелла увійшли пятеро. Це були Макс Джейкобі, Дейв Фаррелл, Джек Волленс, Енді Шилдс та Алек Горн.
Візьміть стільці, сказав Террелл, й сідайте.
Кілька хвилин метушні й усі шестеро детективів розсілися по місцях.
Ви знаєте, яка в нас ситуація, почав Террелл. Ви всі читали звіти.
Наш підозрюваний номер один Пок Тоголо. Ті двоє, що називають себе містером та місіс Аллен, працюють із ним і можуть привести нас до нього. Опис у вас є. Їх буде не важко знайти, бо вони не підозрюють, що ми вийшли на них. Ось чому ми терпимо нападки журналістів. Ми згодували пресі, що не маємо жодних зачіпок, і доки нас називатимуть копами з Кейстоуна, ці троє почуватимуться розслабленими, і я хочу, щоб саме так вони почувались, розслаблено. Террелл перервався, щоб запалити люльку, й продовжив: Я впевнений, що в багатьох членів «Клубу Пятдесят» вимагали грошей, і так само я впевнений, що вони заплатили, але жоден із них не визнає цього. Вони купка безхребетних, а вбивство Гансена налякає їх до нестями. Гансен заплатив, але хтось знайшов гроші, перш ніж Пок зробив це, тож він убив Гансена. Загалом, розумна ідея клеїти конверт з грошима до телефону-автомата в публічних місцях. Телефонними будками користуються часто, тож помітити, хто забирає конверт, майже неможливо. От тільки в нас є опис цих трьох, а вони про це не знають, та й не повинні. Нам відомо, що вони використали телефонну будку в аеропорту, а оскільки ці негідники й не підозрюють, що ми полюємо на них, можуть використати її ще раз. Макс, Дейв і Джек, ви просто зараз поїдете до аеропорту. Зайдіть у кожну телефонну будку й перевірте під кожним телефоном-автоматом. Якщо знайдете конверт, лишіть його на місці й зателефонуйте мені. Це займе трохи часу. Ви повинні поводитись, нібито просто хочете зателефонувати. Памятайте, що за вами можуть стежити, й один невірний рух спаскудить усю операцію. Мені не треба про це нагадувати, правда ж?
Троє чоловіків кивнули.
Якщо на місці ви помітите когось із цих трьох, слідкуйте за ними. Ви будете на радіозвязку з Лепські. Ми хочемо арештувати їх усіх разом. Якщо побачите усіх трьох підозрюваних, оточуйте їх, але будьте обережні вони небезпечні. Готовий закластися, що за конвертом прийде хтось один, можливо, дівчина. Якщо зявиться лише один підозрюваний, прослідкуйте за нею або ним і продовжуйте доповідати. Все зрозуміли?
Троє чоловіків знову кивнули.
Добре. Рушайте.
Джек Волленс був саме тим, хто знайшов конверт під телефоном-автоматом у будці В у залі очікування аеропорту. Він відчув легкий прилив адреналіну, коли, нахилившись до телефону-автомата, закрив його від сторонніх очей. Лівою рукою детектив обмацував дно телефону, а правою набирав номер збирався перекинутися кількома словами із дружиною. Та щойно він намацав конверт, негайно відбив дзвінок і перенабрав номер Террелла.
Начальнику, я знайшов, доповів він. Будка В.
Террелл глибоко вдихнув його гра почала приносити свої плоди! Чудово, Джеку. Йди з аеропорту й повідом Лепські.
Воллес повішав слухавку та вийшов з будки, зиркнувши на стареньку жінку, яка нетерпляче очікувала, щоб зайняти його місце.
Лепські сидів у машині, коли увімкнувся радіопередавач і голос Террелла вивів його із задуми.
Джек знайшов конверт у будці В, повідомив Террелл. Займись цим, Томе. Вся операція твоя і... щасти тобі.
Лепські засунув руку до кишені піджака і торкнувся руківя свого службового револьвера, потім відповів:
Слухаюсь, начальнику. Я повідомлю, коли щось станеться, і вимкнув звязок.
Волленс зявився біля машини Лепські.
Попередь інших про готовність номер один, Джеку, наказав йому Лепські. Я піду досередини і роздивлюсь.
Він вийшов із машини й, перетнувши широку парковку, увійшов до аеропорту. Він рухався спокійно, пробираючись крізь натовп роззяв. Проминув ряд телефонних будок, зиркнувши на стареньку, яка була в будці В, й рушив сходами на другий поверх, де розташовувався контрольний пункт і звідки було видно залу очікування. Будка В звідти була як на долоні.
Перепрошую, сер, заговорила до нього якась дівчина, та вам не можна тут перебувати. Це тільки для співробітників аеропорту.