ко пішов з кімнати.
Я запитливо підвів очі на батька. Тепер гіереді мною сто-
яла інша людина, та саме в цій людині я знайшов щось рідне,
чого даремно шукав раніше. Він дивився на мене своїм зви-
чайним замисленим поглядом, але тепер у цьому погляді
видно було відтінок здивування і нібито запитання. Здава-
яла важкий туман, що навис над душею батька. І батько лише
тепер почав пізнавати в мені знайомі риси свого рідного
сина.
Я довірливо взяв його руку і сказав:
Адже я не украв... Соня сама дала мені тимчасово.
Та-ак, відповів
він задумливо, я знаю... Я винний
перед тобою, хлопчику, і ти постараєшся коли-небудь забути
про це, правда?
Я хутко схопив його руку й почав цілувати. Я знав, що
тепер ніколи вже він не буде дивитися на мене тими страш-
ними очима, якими дивився кілька хвилин тому, і так довго
стримувана любов линула цілим потоком в моє серце.
Тепер я його вже не боявся.
Ти відпустиш мене тепер на гору? спитав я, згадав-
ши раптом запрошення Тибурція.
Та-ак... Іди, іди, хлопчику, попрощайся! ласкаво
промовив він, все ще з відтінком подиву в голосі. Та, проте,
почекай... будь ласка, хлопчику, зажди трохи.
Він пішов у свою спальню і через хвилину, вийшовши
звідти, сунув мені в руку кілька папірців.
Передай це... Тибурцію. Скажи, що я ласкаво прошу
його... зрозумів?., ласкаво прошу взяти ці гроші... від тебе...
Ти зрозумів?.. Та ще скажи, якщо він знає одного тут... Фе-
доровича, то нехай скаже, що цьому Федоровичу краще піти
з нашого міста... Тепер іди, хлопчику, іди швидше!..
Я наздогнав Тибурція вже на горі, захекавшись, несклад-
но виконав доручення батька.
Ласкаво просить... батько... і я почав совати йому
в руку передані батьком гроші.
Я не дивився йому в обличчя. Гроші він узяв і похмуро
вислухав дальше доручення щодо Федоровича.
У підземеллі, в темному кутку, на лаві лежала Маруся.
Слово «смерть» не має ще зрозумілого значення для дитини,
і гіркі сльози лише тепер, коли я побачив це бездушне тіль-
це, стиснули мені горло. Моя маленька приятелька лежала
серйозна і сумна, з зажуреним витягнутим личком. Закриті
очі трохи запали і ще дужче відтінилися синявою. Ротик тро-
хи розкрився з виразом дитячої туги. Маруся наче відповіда-
ла цією гримаскою на наші сльози.
«Професор» стояв у головах і байдужливо хитав головою.
Хтось у кутку стукав сокирою, готуючи труну з старих до-
щок, зірваних з даху каплиці. Марусю убирали осінніми кві-
тами. Валек спав у кутку, здригаючись уві сні всім тілом, і
час від часу нервово схлипував.
ЗАКІНЧЕННЯ
Незабаром після описаних подій члени «поганого това-
риства» розвіялись у різні сторони. Тибурцій і Валек зовсім
несподівано зникли, і ніхто не міг сказати, куди вони пода-
лись тепер, як ніхто не знає, звідки вони прийшли в наше
місто.
Стара каплиця дуже потерпіла від часу. Спочатку у неї
провалився дах, продавивши стелю підземелля. Потім навко-
ло каплиці почали утворюватися обвали, і вона зробилася ще
похмурішою; ще голосніше виють в ній пугачі, а вогні на
могилах темними осінніми ночами спалахують синім зловіс-
ним світлом.
Тільки одна могила, обгороджена парканчиком, щовесни
зеленіла свіжим дерном, рясніла квітами. Ми з Сонею, а іноді
навіть з батьком, відвідували цю могилу; ми любили сидіти
на ній у затінку лопотливої берези, проти міста, що ти- !
хо виблискувало в тумані. Тут ми з сестрою разом читали, £
думали, ділилися своїми першими молодими думками, перши-
ми планами крилатої і чесної юності.
Коли ж надійшов час і нам залишити тихе рідне місто,
тут же, в останній день, ми обоє, сповнені життя і надії, ви-
голошували над маленькою могилкою свої обітниці.
Видатний російський
письменник Володимир
Галактіонович Королен-
ко (1853-1921) виріс
на Україні в небагатій
трудящій сім'ї. В своїх
творах він завжди бо-
ровся за правду. Ко-
роленко не міг бути
байдужим до страждань
простого народу, гаряче
ненавидів усіляке зло,
насильство, несправед-
ливість.
багато чудових творів.
Однією з перших була
повість «У поганому то-
варистві» (1885). Не-
вдовзі з невеликими ско -
роченнями її надрукува-
ли для дітей за назвою
«Діти підземелля». Це
твір про дитячу дружбу,
про життя бідняків у
царській Росії.
ДЛЯ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
ском язьіке). Редактор В. Л. Ніколенко. Художній редактор Є.О.Звєздов.
Технічний редактор X, М. Романчикова. Коректори Т. О. Крижна,
Є. П. Карлаш. Здано на виробництво 3. II. 1971 р Підписано до друку
15. VII. 1971 р. Формат 84ХІ08'/іе. Папір офс. 1. Фіз. друк. арк. 4 5.
Обл.-вид. арк. 4,48. Умови, друк. арк. 7,56. Тираж 50 000. Зам. 219.
Ціна 34 коп. Видавництво «Веселка», Київ, Кірова, 34. Друкоофсетна
фабрика «Атлас» Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, Львів,
Зелена,
20.