Гуманісти опублікували два маніфести, в яких розкрили суть їхної.
Перший Гуманістичний маніфест І (1933). У передмові до цього документа зокрема сказано: Настав час широкого визнання радикальних переконань у всьому сучасному світі. Час простої ревізії традиційних відносин минув. Наука (очевидно, еволюція М. С.) і економічні зміни підірвали колишні переконання. Релігії в усьому світі стоять перед необхідністю узгодження з новими умовами, здобутими знаннями й досвідом. У кожній сфері діяльності людини зараз життєво важливим є рух до безпристрасного, який не залишає сумнівів, гуманізму. Щоб релігія гуманізму стала зрозумілішою, ми, що підписалися нижче, хочемо зробити заяви, які підкріплюються фактами нашого сучасного життя.
Існує величезна небезпека остаточного і, на наше переконання, фатального ототожнення слова релігія з доктринами й методами, що втратили своє значення і не здатні розвязати проблеми, які постали перед людством у XX ст. Незважаючи на те, що нинішній вік у великому боргу перед традиційними релігіями, очевидним є той факт, що для потреб цього віку повинна бути створена релігія, яка має надію стати синтезуючою й динамічною силою для сьогодення. Створення такої релігії є тепер головною необхідністю. І цю відповідальність покладено на наше покоління.
Викладене вище можна коротко підсумувати кількома наведеними нижче реченнями.
Наукові й економічні зміни показали світові, що релігія не може розвязати проблем, які постали перед людством.
Гуманізм має нові рішення.
Ми повинні подякувати релігії за те, що вона зробила в минулому, але настав час нових переконань.
Гуманізм є тією новою релігією, яка здатна замінити стару.
Гуманістичний маніфест І складається з 50 пунктів, проте тільки 5 із них доцільно розглянути в нашому дослідженні.
У першому з них стверджується:
Перше. Релігійні гуманісти розглядають Всесвіт як самостійно існуючий, а не створений. Оскільки Всесвіт існував завжди і не був створений, немає підстави для віри у Творця. Тому гуманістична релігія є атеїстичною і вважає, що Бога немає.
Друге. Людина виникла в результаті тривалого процесу.
Як стверджує Біблія, людину і всіх тварин було створено протягом шести днів. Гуманісти вважають еволюцію ґрунтовнішим поясненням походження і Всесвіту, й людини. Вони також вважають, що цей процес потребував мільярди років. На їхню думку, еволюція є частиною їх релігійної точки зору на людину.
Пяте. Природа Всесвіту... робить неприйнятними будь-які надприродні чи космічні гарантії людських цінностей.
У Всесвіті не існує Бога, який відповідає на молитви людей, і створених Богом моральних абсолютів.
Шосте. Ми впевнені, що настав час теїзму (віри в одного Бога), деїзму (віри в існування Бога на суто раціональній основі, без посилань на одкровення чи авторитет).
Гуманісти ще раз відкрито заявляють про свої переконання, що Бога не існує. Очевидно, сучасна людина надто зіпсована, щоб вірити в Бога, існування якого довести неможливо.
Чотирнадцяте. Гуманісти твердо впевнені в тому, що жадібне сучасне суспільство, яке думає лише про прибутки, показало себе неадекватним і що необхідно радикально змінити методи, контроль і мотивацію. Потрібен усуспільнений і кооперативний економічний устрій, який би уможливив рівний розподіл засобів існування.
Згадаймо, що й К. Маркс, якого називали батьком комунізму, підтримував концепцію усуспільненого і кооперативного суспільного устрою. Він висунув принцип: Від кожного за здібностями, кожному за потребами. І додав коментар, який вважають
метою комунізму: Одне слово, ви докоряєте нам за спробу покінчити з вашою власністю. Саме так: це якраз те, що ми маємо намір зробити.
Саме в цьому переконані гуманісти!
Вони, подібно до Маркса, не схвалюють економічної системи, яка заохочує право володіти приватною власністю. Як і Маркс, вони вірять в економічну систему, що має назву комунізм.
Підсумовуючи, слід зазначити, що релігія гуманістів тримається на трьох головних опорах: еволюції, атеїзмі і комунізмі. Не повинно бути сумнівів щодо того, у що вони вірять. Той, хто цікавиться, може прочитати про це у двох їхніх маніфестах.
Гуманістичний маніфест I 1033 року підписали 34 особи, проте лише про дві з них йтиметься у цьому дослідженні про професора Джона Девея з Колумбійського університету, батька так званого прогресивного навчання, і Лестера Мондейла, брата колишнього віце-президента.
Релігійні погляди професора Девея на життя мали суттєвий вплив на освіту у США.
У 1074 р. журнал Сетедей Ревю у своєму ювілейному золотому випуску і на честь ознаменування 50-річної діяльності запропонував різним американським лідерам назвати найбільш впливову постать у відповідних сферах. Особистістю, названою найвпливовішою постаттю освіти в Америці в період 10241074 рр., був Джон Девей!