такого собі вченого-месника.
Джилліан каже, що я беру це надто близько до серця; втім, багато про що їй просто не можна знати. Наприклад, про те, що ракетний удар із дрона в Ємені, про який сьогодні ввечері пишуть у всіх новинах, трапився, бо кількома годинами раніше з мого рота вилетіло кілька слів.
Або про те, що одна з жертв, чиє фото пхають у всі арабські ЗМІ, зеленоока жінка, яку я бачив на холодильнику Йосефа.
Випадкова жертва.
Розділ 3. «Предокс»
Перш ніж почати продавати державі технології, Парк працював із відеоіграми та візуалізацією. Ходять чутки, що «Віртуальний тактичний театр воєнних дій» було створено після скарг працівників розвідки на необхідність збирати дані в полі. Їм хотілося чогось «безпілотнішого». За безпілотними операціями командир спостерігає з-за плеча оператора дрона дистанційного керування, сидячи посеред Невади в кімнаті з кондиціонером, і не гасає там, де уряд планує наробити шкоди.
Я далеко не експерт із розвідки, та науковець у мені підказує, що до бажаної інформації слід підбиратись якнайближче, бо найважливішими стануть питання, про які ти міг просто не здогадуватись.
Ми змогли перевернути весільне фото, і це зіграло ключову роль хай там що буде далі. Втім, зовсім нещодавно РУМО взагалі не дало б доступу до «театру» такому низькорівневому аналітику, як я. Цю честь берегли лише для верхівки.
Політика змінилася після першого ж мого знайомства з системою. Я вказав буквально на сорок місць, звідки їхній експерт не зібрав корисних зразків, а також на те, що пристрій для формування зображень пропускав деталі: наприклад, не перевіряв, чи відповідають книжки на полицях своїм обкладинкам.
«Віртуальний тактичний театр воєнних дій» мав сучасне програмне забезпечення, здатне збирати дані про книжки з полиці потенційного терориста й повідомляти, чи не мають вони радикального змісту й чи не знаходили таких у інших підозрюваних. Однак чи вирізали з них сторінки, аби сховати одноразовий телефон, про який нам нічого не відомо, воно не сповіщало.
Усім тут, здається, досить весело. Біркетт дивиться на Кавано, чекаючи, що ж він скаже.
Він підсовує мені конверт із написом «Таємно».
Французи з Генерального директорату внутрішньої безпеки надіслали. Гадаю, тобі варто знати, що ти зробив.
Я обережно витягаю фотографії, очікуючи побачити наслідки удару в Ємені, але бачу заповнений футбольний стадіон. Сотню людей обведено колом.
Це радіус вибуху бомби, яку ми знайшли в Ніцці. Її було вшито в куртку колеги Йосефа Аміра. Він мав квитки на цю гру, ось у цей сектор. Фото зроблене минулого вечора, після рейду на його квартиру.
Я роздивляюсь обличчя колег і раптом уявляю альтернативний перебіг подій: читаю про трагедію, на кілька секунд відчуваю щось типу провини й переходжу до іншої статті, від якої стане краще Модель поведінки, про яку я дізнався від Керрі Сандерс.
Кладу фото назад.
А що з Єменом?
Перепрошую? каже Кавано.
Я помічаю, як напружується Парк. Йому не подобається, коли я лізу сперечатися, втім, він чудово розуміє: мені достатньо одного слова, щоб отримати власну лабораторію й бюджет.
У новинах повідомляли про єменський удар. Загинуло кілька ватажків ІДІЛ, члени їхніх сімей та прислуга.
Там більше року триває громадянська війна. Таке трапляється постійно. Не впевнений, що розумію, до чого ти ведеш.
Стріляли не їхні військові чи повстанці. Було залучено французів чи американців.
Кавано повертається до Парка й Сандерс.
Можете лишити нас із доктором Креєм на хвилинку самих?
Вони ніяково виходять із кімнати. Парк кидає на мене розлючений погляд: через мене його щойно випхали з власної зали засідань.
Кавано чекає, доки зачиняться двері.
Докторе Крей, я навіть не здогадуюсь, як працює ваш мозок, але біда в тім, що, дивлячись на світ із вежі зі слонової кістки, неможливо зрозуміти, як усе влаштовано внизу.
Я б із ним погодився, та не хочу втручатися.
Чи повязаний цей удар із нашим учорашнім відкриттям? Не знаю. Зате знаю, що правила гри відрізняються від тих, до яких ви звикли. Якщо вони спробують перемістити конфлікт на нашу територію, ми не можемо просто перебити нещасних виродків, яких надсилатимуть робити брудну
роботу. Ми маємо знайти керівників та ідеологів. Знайти, а не вистежувати тижнями чи місяцями. Реакція має бути миттєвою.
То в таких ми і влучили? А як щодо жінки?
Жінки?
Тієї, яку показують по всіх арабських новинах. Жінки, світлину якої я знайшов на холодильнику Йосефа.
Кавано киває.
Тієї? Цивільної? Я молюся за неї. Я молюся за всіх дітей, які постраждали від наших бомб. Хотілося б, аби все було інакше.
Він вказує пальцем на фотографію натовпу на стадіоні.
Сто людей вижило. Півдесятка померло. Самі порахуйте.
Бог свідок, я старався. Як порівняти те, що знаєш, із тим, що тобі невідомо? Ніяк. Усе зводиться до статистики, якій вирішуєш вірити.
Докторе Крей, я був би радий відшукати альтернативу. Я запропонував вам бюджет. І навіть передав вашу ідею про ген тероризму куди слід. У нашій мерилендській лабораторії над цим уже працюють.