Франко Иван Яковлевич читать онлайн

Іван Якович Франко Був собі в одного господаря Кіт Мурко, а в другого Пес Бурко Хоч Пес і Кіт звичайно не люблять один другого, та Мурко з Бурком із самого малку були великі приятелі От одного разу, саме в жнива, коли всі

Іван Якович Франко IМалий Мирон дивна дитина Батько втiшається ним i каже, що вiн чудово розумна дитина, але батько, звiсна рiч, сторонничий суддя Та й ще Миронiв батько чоловiк уже в лiтах, ледве дочекався дитини, i, значит

Iван Якович ФранкоІшов Ведмідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком скаче по гілках та цвірінькає. Вовчикубратику, а що це за пташка так г

Iван Якович Франко На дупластій, головастій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо Не сподіваючись ніякого лиха, нанесла яєць, висиділа, а коли повикльовувалися з яєць Вороненята, стара Ворона полетіла шукати для ни

Іван Якович Франко Була собі Синиця Невідомо, що їй збрело в голову, що звила собі гніздо на самім березі моря на невеличкому кущику Поки море було спокійніше, все йшло гаразд Синиця нанесла яєць і почала висиджувати ї

Iван Якович Франко Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості: Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу. Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила к

Iван Якович Франко Був собі в одному лісі дужий та лютий Ведмідь Піде було по лісі й душить та роздирає все, що потрапить: одного з'їсть, а десятеро й так покине, тільки дарма життя збавить Ліс був великий, і звірини в нім

Iван Якович Франко Пасся раз Осел на пасовиську та якось наблизився до лісу, а за пнем сидів Вовк, вискочив до Осла й хотів його роздерти А Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити Вовк до ньог

Іван Якович Франко Був собi раз Осел Забагато йому стало працi i батогiв у господаря. " Давай, думає, втечу в лiс i буду жити на волi! Буду собi пастися по лiсi, i хто менi що зробить?" I, не думавши довго, втiк вiд господаря, та

Іван Якович Франко СТАРА ПІ СНЯУ хвилю задуми стає перед мною Те сковане людське нужденне життє, Стає могилов темною живоюІ важким стогнанням серце моє рве. І холод смертельного болю й розпуки Стиска моє серце, затемнює св

Іван Якович Франко ДРАМА З СIЛЬСЬКОГО ЖИТТЯ В 5 ДIЯХДIЙОВI ОСОБИМикола Задорожний, чоловiк, лiт 45, невеликого росту, похилий, рухи повiльнi. Анна, його жiнка, молодиця, лiт 25. Михайло Гурман, Жандарм, високий, здоровий мужчина, лi

Іван Якович Франко I ВСТУПНI УВАГИ ПРО КРИТИКУПевно, не раз тобi доводилося, шановний читачу, вичитувати в критичних статтях та оцiнках такi осуди, як: отеє мiсце вийшло вельми поетичне, мова у сього автора вельми мелодiйна

Іван Якович Франко Прошу нiяким свiтом не думати, що се я розповiдаю видумку, або що напис на заголовку сеї повiстки яканебудь метафора Нi, дiло справдi йде про олiвець, i то не цiлий, а кусник от так, вiзьмiмо, три цалi* (* Ц а л

IМов зелена пірамідана хвилястім синім полі,на рівнині лазуровійвелетенський ізмарагд,так облита дивним морем,під безхмарим, теплим небомзноситься, шумить, пишаєсь,спить Афонськая гора. Спить? Та ні! Природаматиненас

Iван Якович Франко Був собі у господаря Пес, що жив у великій дружбі з Вовком Зійдуться, бувало, на краю лісу під старим дубом та й балакають собі то про се, то про те Пес розповідає Вовкові, що чувати в селі, а Вовк Псові р

Iван Якович ФранкоІшов Кабан у Київ на ярмарок Аж назустріч йому Вовк. Кабане, Кабане, куди йдеш? У Київ на ярмарок. Візьми й мене з собою. Ходімо, куме. Ішли, йшли, аж назустріч їм Лис. Кабане, Кабане, куди йдеш? У Київ