Пагутяк Галина читать онлайн

Роман Лаврів, 1939 рік Село обтулилось туманом і не бачило, або не хотіло бачити того безчинства, що діялось у василіянському монастирі Бачити це було небезпечно, значно небезпечніше, ніж за пацифікації Пізнали небезпеку

Галина Пагутяк IАнтон, Писар Східних Воріт Притулку, косив траву в садку, коли дзвоник сповістив про нового прибульця Він саме думав про те, що ось зараз задзвонять у Ворота, і йому доведеться покинути косу, почепити її н

Роман Від редактора Уріж Село Уріж існує насправді і має реальне місце на карті Східної Галичини — 93 км від Львова, 6 км від Нагуєвич Розкинулося вздовж правого берегів ріки Бистриці, яка перетворюється під час повеней

з якого випливає, що краще мати велосипед,ніж авто, сховане на дні маминої валізи Після короткої червневої зливи садок ніяк не міг заспокоїтись Поміж яблунями вела стежка до хати, і на неї з тремтливих гілок скочувались

Роман Частина перша: Журавнівський Пігмаліон Майова ніч дурманила голову запахом трави і цвітом божого зілля[1], що піною вкривало берег ріки Від води йшов сирий холодний дух Вона ще не мала в собі досить тепла, щоб відд

Орфея не турбувало, що руки в нього закоцюблі, брудні, та ще й з надто коротко підрізаними нігтями Мав у портфелі справжні, добре сповиті старими м’якими газетами й перев’язані скрученим бинтом Треба тільки пильнуват

Частина першаІ Вчитель Триста років тому на планеті Ерідан народився чоловік по імені Сава Коріння його роду сягало планети Земля, але він довгий час не підозрював, як і більшість ровесників, котрі мали спочатку пороз

Галина Пагутяк Люди виходять через Західні Ворота Притулку для того, щоб жити, та насправді вони виходять, аби вмерти. Люди виходять через Західні Ворота Притулку для того, щоб вмерти, а насправді вони виходять, аби жити.

Галина Пагутяк Сни Юлії і Германа Кенігсберзький щоденник Велика вдячність Василеві Британу,який відкрив для мене Кенігсберг і Калінінград СНИ ЮЛІЇ І ГЕРМАНАГЕРМАН: Парки підвелися зі своїх місць, нитки доль натягнулис

ПЕРША ПЕРЕДМОВАЦю книжку я написала ще сімнадцять років тому З нею трапилося те, що й з Книгою Єдинорога Загубився рукопис і довелося писати все заново Потім він знову загубився, і випадково на горищі я знайшла розріз

У новій книзі молода письменниця з Львівщини тривожно роздумує про боротьбу доброго і злого в людині, застерігає, щоб поняття «совість», «вірність», «честь» не стали тільки словами в словнику Прагнучи загострити читацьку увагу на буденних проблемах

Одна з найяскравіших українських письменниць сучасності Галина Пагутяк проникливо пише в новелах та есеях про людську самотність та беззахисніть у світі новітніх варварів, про душу дитини і метелика, Григорія Сковороду в снігах і Імануїла Канта під небом

Головному герою повісті « Гірчичне зерно» старому Басарабу не під силу жити в будинку для престарілих, і він тікає в рідне село Тут, на всіма забутій садибі, він і переживає в самотині все своє життя, роздумує, та так і не може збагнути, чом воно отак гі

До книги вибрного ввійшли знакові твори лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк — романи та повісті, зокрема « Захід сонця в Урожі», « Кіт з потонулого будинку», « Записки Білого Пташка», « Книга снів і пробуджень» та інші, які по праву складають

У подорожніх нотатках « Сентиментальні мандрівки Галичиною» лауреата Шевченківської премії 2010 р Галини Пагутяк більше емоцій, ніж інформації Можливо, не всім сподобається, як вона описала їхню малу батьківщину, але це те, що побачили її очі й відчуло

Українська письменниця потрапляє перед Новим роком у Стамбул, у якому п’ять днів поспіль ідуть такі холодні дощі, що мерзнуть не лише руки, а й душа І в цьому суцільному тумані з дощем і вітром всі її рани раптом почали кривавити Стамбул змусив авторку