Коцюбинський Михайло читать онлайн 2 стр.

Михайло Коцюбинський І В печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди На постелі лежала слаба жінка й стогнала Се Харитина мати Шість тижнів поминуло, як помер її чоловік, батько Харитин, і відтоді бідна удова тужить та слабує, а оце вже други

Михайло Коцюбинський Акварель З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видно було і море, й сірі піски берега В одчинені вікна й двері на довгу, з колонками, веранду так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом Навіть душне повітря літньої днини приймало

Михайло Коцюбинський Оповідання Посвята моїй любій матері Смерклося Рожевий на заході край неба м’яким блиском осявав морозне повітря; останнє світло помершого дня, продершись крізь шибки до хати, ледвеледве змагалось з сутінями, бо в хаті вже таки добре посутеніло Хима, сидячи на ослінчику, підклад

Михайло Коцюбинський I Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати, що по самі вікна влізла в землю Надворі було краще, ніж у хаті Сонечко підбилося вже височенько і пригрівало Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима Була відлига, з стріх капало, з гор

Михайло Коцюбинський Оповідання Бліда, невиспана пані Наталя одхилила двері з спальні в столову, де вже стирала порохи Варвара Защібуючи на ходу білу ранішню блузу, вона тихо і наче з острахом поспитала: – Ви ще не одчиняли віконниць? Варвара кинула стирку і наважилась бігти – Зараз поодчиняю – Ні…

Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушне стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою Тихо навкруги, мертво… Лиш денеде прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку Ліс ще дрімає… а з синім небом вже щось

Остап і Соломія закохані одне в одного, проте їм судилося жити у тяжкі роки, коли «вільний дух народу ще тлів під попелом неволі» Злий пан віддає Соломію заміж за нелюба, а Остапа відправляє у рекрути Остап зважується на втечу, а Соломія,

Михайло Коцюбинський (—1913) – видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози.