Використання тканини замість шкіри при виробленні т. зв. «запонів» (ритуальних масонських фартухів, які використовуються виключно при проведенні вільномулярських праць. – Д. Я.) пояснюється високорозвиненим виробництвом льону у цій місцевості – тканини було вдосталь, натомість шкіра була значно дорожче та і знайти її було складніше. …
Звичай носити рукавички в наш час не є обов’язковим для всіх Вільних мулярів. Наприклад, з початку ХІХ століття в ритуалі «Емулейшен» (англ.: Emulation Lodge of Improvement; фр.: Rite emulation; укр.: Англійський ритуал або «Ритуал союзу») – основному ритуалі Об’єднаної Великої Ложі Англії з 1813 р., що виконує функцію об’єднуючого ритуалу для стародавніх та сучасних лож, про рукавички не згадується. Тобто цей звичай не є загальним.
Натомість рукавички широко використовуються в континентальній європейській ритуальній практиці, особливо в ложах, які працюють за Стародавнім та Прийнятим Шотландським Статутом (англ.: Ancient and Accepted Scottish Rite, заснований 1801 р.).
Цей ритуал передбачає вручення однієї або двох пар рукавичок новопосвяченому «братові». Одна з них призначалася для нього, друга пара – для супутниці життя новопосвяченого, була символом великої поваги, з якою вільні мулярі ставляться до своїх дружин.
Підсумок.
У масонському світі символізм рукавичок пов’язаний, в першу чергу, із захистом, який вони дають рукам, відокремлюючи їх від навколишнього «профанського» простору. Саме тому загальноприйнятим є звичай знімати одну чи обидві рукавички під час священної промови, коли потрібно ритуально доторкнутися до Книг Священного Закону (Тори, Нового Завіту, Корану). Це символізує відсутність будь-яких перешкод між людиною, яка складає присягу, і словом Божим – адже тільки тоді дія, присяга або зобов’язання набувають сакрального статусу. Згідно із масонськими поняттями, зняти рукавичку необхідно при промові будь-якої присяги. В цьому випадку оголена рука символізує оголену душу людини та її готовність відповідати перед людьми у випадку порушення цієї присяги. Зняття рукавичок символізує і духовну, і емоційну, і розумову єдність «братів», між якими не повинно бути ніяких кордонів та перешкод.
Є в цьому, звичайно, так само як є в будь-чому ще, що відноситься до Вільного Мулярства, (свій) символізм. Рукавички, що даруються кандидатові для нього самого, призначені навчити його, що дії масона мають бути чистими та бездоганними, як рукавички, щойно передані йому. В Німецьких Ложах слово, що використовується для означення дії, є, звичайно, handlung або handlings, «праці його рук», що робить символіку ідеї більш вражаючою.
Доктор Роберт Плот 3 – не друг Масонства, але історик багатьох досліджень, говорить в своїй «Натуральній історії Стаффордшіра» («Natural history of Straffordshire»), що Товариство Вільних Мулярів в його час (і він написав це 1686 р.) представляє своїх кандидатів в рукавичках для них самих та їх дружин. Це показує звичай, який все ще зберігається в континентальній Європі, одного разу практикувався в Англії; хоча тут, так само як в Америці, це, на жаль, припинилося.
Хоча подарунок рукавичок кандидатові більше не практикується на церемонії в Англії або Америці, все-таки використовують їх як частину належного професійного масонського одягу під час виконання професійних обо’вязків в Ложі або під час процесій, які ще зберігаються; і в багатьох добре упорядкованих Ложах члени майже регулярно одягають свої білі рукавички із своїми білими фартушками.
Символізм рукавичок, це треба визнати, є насправді модифікацією (символізму) фартушка. Вони обидва означають одну і ту саму річ, обидва натякають на (необхідність) очищення життя. «Кому судиться піднятися, – говорить Псалом, – на гору Бога? Або хто буде стояти на його святому місці? Він, хто мав чисті руки і чисте серце» 4 . Фартушок має звертатися до «чистого серця»; рукавички – до «чистих рук». Обидва є значними для очищення – того очищення, яке завжди символізує очищення, яке передує античним ініціаціям в священні містерії. Допоки наші Англійські та Американські Масони використовували тільки фартушки і відкидали рукавички як масонський символ, останні ставали все більш важливими в символічній науці, оскільки алюзії чистоти рук рясніють у всіх античних авторів.
Gloves(An Encyclopedia, I, 299—300):«В континетальних масонських обрядах, які практикуються у Франції, Німеччині та інших країнах Європи, це незмінний звичай представляти нещодавно ініційованого кандидата не тільки, як ми робимо, з білим шкіряним фартухом, але й з двома парами білих рукавичок – одна пара чоловічих для нього, а друга, жіноча, яку він презентує, в свою чергу, своїй дружині або тій, з якою заручився, відповідно до звичаю Німецьких Масонів, або відповідно Французьких – для жінки, яку він найбільше шанує і яка точно важлива, або має бути важлива.
«Руки», – говорить Wemyss 5 в його Clavis Symbolica, є символом людських вчинків – чисті руки є чистими діями; несправедливі руки є справами несправедливості». Маємо численні згадки в священних і профанських текстах такого символізму. Миття рук є зовнішнім знаком внутрішнього очищення.
Отже, Псалмист 6 говорить 7 : «Я вмию свої руки в невинності і обійму твій вівтар, Ієгова» 8.
В античні часи умивання рук було завжди вступом до церемонії ініціації, і, звичайно, це використовувалося символічно для означення чистоти від злочинів як обмеження для тих, хто шукав доступу до таємних церемоній; і, отже, в храмі на острові Крит було вміщено такий напис: «очисти свої ноги, помий свої руки і тоді входи».
Дійсно, умивання рук як символ чистоти було присутнє серед своєрідних античних церемоній. Ніхто не міг наважитися молитися до Бога, допоки не умив свої руки. Таким чином гомерівський 9 Гектор 10 говорить: «Я наважився з неомитими руками запропонувати моє погане вино Юпітерові».
Та сама практика існує між євреями; яскравий приклад символізму представлений в дуже добре відомій дії Пілата 11 , який, коли Євреї голосно вимагали, щоби він розп’яв його (Христа. – Д. Я.), з’явився перед тим перед людьми і, взявши воду, вимив свої руки, говорячи в той само час: «я невинний в крові цього чоловіка. Дивіться на це». В християнській церкві в Середні віки рукавиці завжди одягали єпископи або священики, коли вони виконували церковні функції. Рукавиці були виготовлені з льону і були білі; відомий ритуаліст Дюранд (Durndus) 12 говорить, що «білі рукавиці означали невинність та чистоту, тому що руки залишалися чистими та вільними від нечистоти».
Тут немає потреби наводити далі приклади. Немає сумніву, що використання рукавиць масонами – символічна ідея, запозичена з античності та універсальної мови символізму, яка мала намір, подібно до фартуха, вказувати на необхідність чистоти життя.
Будівельники, які об’єднані в спілки, що подорожували Європою і були залучені до будівництва палаців і соборів, залишили нам, їх нащадкам, їх імена, їх технічну мову і фартухи як самобутню частину одягу, яка захищала їх одяг від забруднення в їх тяжкій праці. Чи заповіли вони нам свої рукавиці? Це є питання, які деякі сучасні відкриття дозволять, нарешті, розв’язати».
Від смерті до безсмертя
Коли заходиш до масонського храму, закони класичної геометрії втрачають свою силу – в дію вступають закони геометрії Божественної. Згідно з ними, масонський храм не має ані часу, ані простору. Ми занурюємося у безкінечність, якою подорожуємо разом з іншими Братами, які відчувають, проживають те саме, що і ти.