Примечания
1
Монографія Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький» за життя автора видавалася чотири рази. У 1857 р. вона почала друкуватися в часописі «Отечественные записки». У 1859 р. вийшла окремою книгою в двох томах. Третє видання (вже в трьох томах) побачило світ у 1870 р. Останнє, четверте, видання вийшло в 1884 р.
2
Див.: Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. – К., 1995. – Т. 8; К., 1996. – Т. 9, кн. 1; К., 1997. – Т. 9, кн. 2.
3
Див.: Меріме П. Богдан Хмельницький / пер. з франц: С. Буда, Я. Кравець та ін.; передмова та примітки: Н. М. Горяча; коментарі: Є. В. Вдовиченко; ілюстрації: Б. П. Бублик. – Харків, 2004.
4
Сюндюклв І. Проспер Меріме – українознавець: до 200-річчя від дня народження видатного французького письменника // День. – 2003. – 27 вересня.
5
Меріме П. Богдан Хмельницький / пер. з франц. Я. Кравця // Історичні постаті України. – Одеса, 1993. – С. 65.
6
Про Костянтина Данькевича див.: Михайлов М. Костянтин Данькевич. – К., 1974.
7
Див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/Богдан-Зиновій_Хмельницький_(фільм); https://www. youtubecom/watch?v=29GwAWO8t9k.
8
Див.: https://uk. wikipedia.org/wiki/Гетьман_(фільм); http://kino.net.ua/film/397.
9
Див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вогнем_і_мечем_(фільм); https://www.youtube.com/ watch?v=PkwFpjpMXoM.
10
Див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/Україна. _Становлення_нації.
11
Про вшанування пам’яті Богдана Хмельницького див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Богдан_Хмельницький.
12
Див.: http://chigirinzapovidnyk.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=85: 2012-02-27-14-37-50&catid=62:2012-02-09-08-33-39&Itemid=86.
13
Див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Богдана_Хмельницького.
14
Див.: https://ru.wikipedia.org/wiki/Проспект_Богдана_Хмельницкого.
15
Вирський Д. С., Вортман Д. Я. Переяслав-Хмельницький // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2011. – Т. 8. – С. 149.
16
Див.: Єсюнін С. Місто Хмельницький: історія, події, факти. – Хмельницький, 2008.
17
Див.: http://nadpsu.edu.ua/.
18
Див.: http://cdu.edu.ua/.
19
Див.: https://ru.wikipedia.org/wiki/Ульяновское_высшее_военно-техническое_училище.
20
Див.: http://www.mondvor.narod.ru/OHmel. html.
21
Постанова Верховної Ради України «Про заснування ордена Богдана Хмельницького» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – С. 139.
22
Див.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/300/2008?test=4/UMfPEGznhhFmF.Zixg3Ib2HdlW YsFggkRbI1c.
23
Текст панегіричних віршів, поданих у козацькому реєстрі, див.: Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. – Т. 9, кн. 2. – С. 1523–1526.
24
Про Йоахима Єрлича див.: Тесленко І. А. Родинний клан Єрличів // Соціум: альманах соціальної історії. – К., 2004. – Вип. 4. – С. 135–188; Яковенко Н. Дзеркало ідентичності: дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII століття. – К., 2012. – С. 63 – 104.
25
Оригінал-автограф «Літописця…» у ХІХ ст. зберігався в зібранні польського історика Я.-Б. Альбертранді. Ця копія загинула під час Першої світової війни у Ростові-на-Дону разом з рештою рукописів Бібліотеки Варшавського університету, які були туди евакуйовані. У 1853 р. незначні фрагменти першої частини й другу частину твору з цього рукопису опублікували. Див.: Latopisiec albo kroniczka Joachima Jerlicza z rękopisu wydał K. Wł. Wójcicki. – Т. 1–2. – Petersburg, 1853. Ще один примірник твору, який Михайло Возняк вважав за автограф Єрлича і з якого він опублікував віршовані вставки, зберігався в Бібліотеці Ординації Красінських у Варшаві, яка згоріла під час бомбардувань у 1944 р. Див. публікацію М. Возняка: Возняк М. Українські пісні й польські вірші із «Літописця» Єрлича // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – Львів, 1931. – Т. CLI. У 1916 р. відомий український археограф Орест Левицький підготував пам’ятку до видання в серії «Южнорусских летописей». Але підготовлене видання не було розтиражоване. Єдиний збережений примірник його верстки знаходиться в архіві Інституту історії України НАН України.
26
Пісня про пана Потоцького… // Слово многоцінне. – К., 2006. – Кн. 3. – С. 500–502.
27
Про Жовтоводинську битву // Слово многоцінне. – Кн. 3. – С. 498–499.
28
Про це більш детальніше див: Франко І. Жидівські погроми літом 1648 р. // Його ж. Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. – К., 1985. – Т. 43. – С. 171–193.
29
Наїма М. Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу / пер. з осман. – тур. О. Галенка та О. Кульчинського. – К., 2016. – С. 149.
30
Дума козацька // Слово многоцінне. – Кн. 3. – С. 503–506.
31
Про це більш детальніше див.: Туранли Ф. Козацька доба історії України в осман. – тур. писемних джерелах (друга половина (друга половина XVI – перша чверть XVIII століття). – К., 2016. – С. 234–285.
32
Про митрополита Йоасафа див.: Плохій С. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. – Вид. друге, виправлене. – К., 2006. – С. 323–325; а також: Митрополит Йоасаф Корінфський та Україна // http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/vidatn-storichn- postat-kultura-osv-ta-arkh-tektura/mitropolit-yoasaf-kor-nfskiy-ta-ukra-na/
33
Про Якова Сушу див.: Pawlak W. Jakub Susza – zapomniany świadek i historiograf bitwy pod Beresteczkiem // Wojny, bitwy i potyczki w kulturze staropolskiej / red. W. Pawlak, M. Piskała. – Wars., 2011. – S. 211–235.
34
Цит. за: Возняк М. Історія української літератури. – 2-е вид., виправлене. – Львів, 1994. – Кн. друга. – С. 469.
35
Цит. за: Возняк М. Історія української літератури. – 2-е вид., виправлене. – Кн. друга. – С. 468.
36
Там само. – С. 483.
37
Див.: Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: джерелознавче дослідження. – Вид. друге. – К., 1971.
38
Див.: Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: джерелознавче дослідження. – Вид. друге. – С. 13–17.
39
Возняк М. Історія української літератури. – 2-е вид., виправлене. – Кн. друга. – С. 365.
40
Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: джерелознавче дослідження. – Вид. друге. – С. 121.
41
Там само. – С. 122
42
Там само. – С. 123
43
Твори Феодосія Софоновича див.: Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. – К., 1992; Феодосій (Софонович). Виклад о Церкві святій / упоряд. о. Юрій Мицик. – К., 2002.
44
Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. – С. 228.
45
Там само.
46
Там само. – С. 229.
47
Там само. – С. 229.
48
Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. – С. 230.
49
Про Йоахима Пасторія див.: Мицик Ю. А. Пасторій Йоахим // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Т. 8. – С. 87.
50
Pastorio І. Bellum scythico cosacicum, seu de coniuratione Tartarorum, Cosacorum ey plebis Russicae contra Regnum Poloniae ab invictissimo Poloniae et Sveciae rege Joanno Casimiro… – Gedani, 1652.
51
Про соцініанство на українських землях див.: Історія релігії в Україні. – К., 2002. – Т. 5. – С. 52–94.
52
Про Юрія Немирича див.: Брик М. Юрій Немирич на тлі історії України. – Лоссер, 1974; Stanisław Kot. Jerzy Niemirycz – w 300-lecie Ugody Hadziackiej. – Paryż: 1960.
53
Pastorio І. Bellum scythico cosacicum, seu de coniuratione Tartarorum, Cosacorum ey plebis Russicae contra Regnum Poloniae ab invictissimo Poloniae et Sveciae rege Joanno Casimiro… – Р. 5–7.
54
Pastorio І. Historiae Polonae pars prior de Vladislav IV Regis extremis, secutoq; inde interregno, et Joannis Casimiri Electione ac Coronatione. – Gedani, 1680. – Р. 31–35.
55
Про Самійла Твардовського та його твір див.: Тарасенко І. Ю. «Wojna Domowa» польського хроніста С. Твардовського як історичне джерело та пам’яткa історичної думки. – К., 2011; Kaczmarek M. Epicki kształt poematów historycznych Samuela Twardowskiego. – Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk, 1972.
56
Twardowski S. Wojna domowa z Kozaki i Tatary, Moskwą… przez lat dwanaście tocząca się dotąd. – Kraków, 1660.
57
Twardowski S. Wojna domowa z Kozaki i Tatary, z Moskwą, potym Szwedami i z Węgry przez lat dwanaście za panowania… Jana Kaziemierza… Na cztery podzielona księgi… Opus posthumum. – Kalisz, 1681.
58
Twardowski S. Wojna domowa z Kozaki i Tatary, z Moskwą, potym Szwedami i z Węgry przez lat dwanaście za panowania… Jana Kaziemierza… Na cztery podzielona księgi… Opus posthumum. – Kalisz, 1681. – S. 5–6.