Слово честі, сказав він собі. Я геть приголомшений. Яка несподіванка. І це в моєму віці!
Він налив собі другу склянку, випив її також і став перевдягатися. Ви ніколи не бачили такого одягу, але я його памятаю. Він надів дуже високий, блискучий і твердий комір, такий, що примушував вас тримати підборіддя вгору, білу камізельку з малюнком і надів через лоба ланцюжок свого золотого годинника. Одягнув найкращий сурдут, який зберігав для весіль і похоронів. Дістав найкращого капелюха й почистив його. На туалетному столику в нього стояв вазон із квітами (поставлений туди тіткою Летті). Він узяв одну квітку й устромив у петельку сурдута. Узяв чисту хусточку (дуже гарну, таких сьогодні не купити) з маленької шухляди під праву руку й капнув на неї кілька крапель парфумів. Узяв монокль із чорною стрічкою і вставив його в око. Потім подивився на себе в дзеркало.
Дітям притаманний один різновид дурості, як ви знаєте, а дорослим інший. У ту мить дядько Ендру починав дуріти в дуже дорослий спосіб. Тепер, коли Відьма не перебувала в одній кімнаті з ним, він швидко забув, як вона його налякала, і чимраз більше думав про її незвичайну красу. Він повторював собі: «Демонічно гарна жінка, демонічно вродлива. Створіння надзвичайної краси». Він так само примудрився забути, що це діти привели до нього це «надзвичайне створіння»: він мав таке відчуття, ніби це він своєю магією викликав її з невідомих світів.
«Хай там як, хлопче, сказав він сам до себе, дивлячись у дзеркало, а ти по-диявольському добре зберігся для свого віку. Чоловік витончений і бездоганний».
Ви бачите, що цей старий пришелепок справді уявляв собі, що Відьма закохається в нього. Цьому, либонь, посприяли два ковтки спиртного і його найкращий одяг. Але хай там як, а він був пихатим, як павич: саме тому він і прихилився до магії.
Він відімкнув двері, спустився сходами вниз, послав покоївку найняти кеб (у ті часи кожен мав багато слуг) і зазирнув до вітальні. Там, як він і сподівався, він знайшов тітку Летті. Вона була заклопотана пильним ділом лагодила матрац. Він лежав на підлозі біля вікна, а вона стояла на ньому навколішки.
Моя люба Летиціє, сказав дядько Ендру, мені треба е е вийти. Позич мені пять фунтів або десь так, я маю зустрітися з гарною дівчиною.
Ні, любий Ендру, сказала тітка Летті рішучим спокійним голосом, не підводячи голови від своєї праці. Я тисячу разів повторювала, що не позичатиму тобі грошей.
Не будь такою впертою, моя люба, сказав дядько Ендру. Це дуже важливо. Ти поставиш мене в по-диявольському незручне становище, якщо не виконаєш моє прохання.
Ендру, сказала тітка Летті, дивлячись йому в обличчя, мене дивує, що тобі не соромно просити в мене гроші.
За цими словами існувала тривала й нудна історія, як то часто буває в дорослих людей. Вам треба знати про неї тільки те, що дядько Ендру, нібито «залагоджуючи всілякі справи дорогої Летті», а насправді нічого не роблячи, витрачав великі гроші на бренді й сигари (а тітці Летті доводилося знову й знову сплачувати його рахунки) і зробив її набагато біднішою, аніж вона була тридцять років тому.
Моя люба дівчино, сказав дядько Ендру, ти нічого не розумієш. Сьогодні я муситиму зробити цілком несподівані витрати. Мені треба трохи розважитися. Не будь упертою, дай мені гроші.
І кого ти збираєшся розважати, Ендру? запитала тітка Летті.
Щойно до мене прибув надзвичайно важливий гість.
Не мели дурниць, сказала тітка Летті. Протягом останньої години у двері не було жодного дзвінка.
Цієї миті двері несподівано широко відчинилися. Тітка Летті обернулася й з подивом побачила, що у дверях стоїть величезна жінка, розкішно вдягнена, з голими руками, а її очі метали блискавки. То була Відьма.
Розділ 7
Що сталося біля дверей
Ниций рабе, скільки я муситиму чекати свою колісницю? громовим голосом запитала Відьма.
Дядько Ендру зіщулився й відступив від неї. Тепер, коли вона постала перед ним, усі дурні думки, що обступили його, коли він дивився на себе в дзеркало, покинули його. Але тітка Летті підвелася з колін і вийшла на середину кімнати.
І хто ця молода особа, Ендру, можна мені запитати? промовила тітка Летті крижаним голосом.
Визначна гостя дуже важлива ос-соба, промурмотів він, затинаючись.
Нісенітниця! заявила тітка Летті, а тоді провадила, обернувшись до Відьми: Негайно забирайся з мого дому, безсоромна хвойдо, а то я викличу поліцію.
Визначна гостя дуже важлива ос-соба, промурмотів він, затинаючись.
Нісенітниця! заявила тітка Летті, а тоді провадила, обернувшись до Відьми: Негайно забирайся з мого дому, безсоромна хвойдо, а то я викличу поліцію.
Вона думала, що Відьма прийшла з якогось цирку, і їй дуже не сподобалися її голі руки.
Хто ця жінка? запитала Ядіс. На коліна, нікчемний рабе, поки я тебе не вдарила.
Мені не треба лайки в моєму домі, жінко, попередила тітка Летті.
Несподівано, як здалося дядькові Ендру, цариця випросталася і стала ще вищою. Вогонь бризнув із її очей: вона простягла руку тим самим жестом і з тими самими грізними й жахливими словами, якими вона недавно перетворила ворота Чарну на порох. Але нічого не відбулося, крім того що тітка Летті, подумавши, що ті жахливі слова були сказані незвичайною англійською мовою, зауважила: