Всего за 428 руб. Купить полную версию
Де тільки можна, замініть підхід «подумаю про це» на «знайду рішення з цього питання». Накладіть на себе зобовязання ухвалювати рішення. Не чекайте, поки прийде досконале рішення. Вирішуйте зараз і рухайтеся далі.
Вам треба потрапити в чіткий ритм ухвалення рішень. Ухвалюючи рішення за рішенням, ви берете розгін, створюєте інерцію руху та зміцнюєте свій моральний дух. Рішення це прогрес. Кожне ухвалене рішення цеглина у вашому фундаменті. Не вийде нічого спорудити на фундаменті з відкладених рішень. Натомість, коли рішення є, ви справді можете будувати далі.
Відкладаючи ухвалення рішень у надії, що пізніше до вас прийде ідеальна відповідь, ви вчиняєте хибно. Не прийде. Сьогодні ви маєте анітрохи не менший шанс ухвалити чудове рішення, ніж завтра.
Ось приклад із нашого досвіду. Упродовж тривалого часу ми зволікали зі створенням партнерської програми для наших продуктів, оскільки «ідеальне» рішення здавалося занадто складним: треба було автоматизувати розрахунки, розсилати чеки, вивчити податкове законодавство інших країн для розрахунків з іноземними дилерами тощо. Але прорив стався в той момент, коли ми запитали себе: «А що ми можемо зробити от просто зараз, щоб створити прийнятну систему?» Відповідь знайшлася одразу ж: платити дилерам за безготівковим розрахунком.
Тож ми так і вчинили.
Якийсь час ми застосовували цей підхід, а згодом таки створили систему, яка дозволяє виплачувати готівку. Власне, мораль цієї історії така: вам не обовязково жити до скону з ухваленим одного дня рішенням. Якщо ви зробите помилку, то завжди матимете змогу виправити її згодом.
Хоч як ретельно ви будете планувати, однак неминуче в чомусь напартачите. Не погіршуйте стану справ, надто багато аналізуючи й відкладаючи ухвалення рішень ще до того, як ви взялися до справи.
Тривалі проекти підривають моральний дух. Що довше ви готуєтесь розпочати справу, то менша ймовірність того, що ви її таки запустите. Дайте справі старт, рухайтесь уперед і покажіть якийсь результат поки ви не втратили мотивацію та наступальний порив.
Будьте куратором мистецької виставки
Якби хтось зібрав в одному приміщенні всі найвидатніші витвори мистецтва світу, це не був би найкращий у світі музей. Це було б сховище. Музеї стають знаменитими завдяки тому, чого немає в їхніх експозиціях. Керівник музею або куратор виставки ухвалює свідомі рішення: ця картина має висіти, а ця ні. Ухвалення таких рішень безупинний процес. У запасниках завжди значно більше артефактів, ніж на стінах. Пропоноване найкраще це результат ретельного віднімання всіх можливих варіантів.
Велике значення має саме те, від чого ви відмовитеся. Тож постійно придивляйтеся, що можна прибрати, спростити й оптимізувати. Будьте куратором музею. Міцно тримайтеся лише того, що справді є суттю вашого продукту. Обрізайте все необовязкове, поки у вас не залишиться тільки найважливіше. Згодом ви завжди зможете повернути щось відтяте, якщо зявиться потреба.
Zingermans одна з найвідоміших в Америці мереж гастрономів. Вони досягли такої популярності, бо їхні власники поводяться саме як музейні куратори. Вони не просто заповнюють полиці магазинів вони ретельно добирають товари.
Жоден бренд оливкової олії, що стоїть на полицях Zingermans, не потрапив туди випадково. Власники вважають, що всі вони чудові. Зазвичай вони знають кожного виробника протягом багатьох років. Вони відвідували його плантації і разом із ним збирали оливки. Саме тому Zingermans може бути впевненим у багатому й неповторному смакові кожної олії, що продає.
Подивіться, наприклад, як власник Zingermans описує оливкову олію Pasolivo на сайті компанії:
«Уперше я скуштував цю олію багато років тому після випадкової рекомендації і взяв її на пробу. Чимало олій випускають у гарних пляшках, у кожної є своя приваблива історія і ця також не була винятком, але далеко не кожна олія буде такою чудовою. На відміну від решти олій, Pasolivo привернула мою увагу, щойно я її спробував. Вона має яскравий, насичений смак із фруктовою нотою. Усе те, що я ціную в олії, без жодних вад. Це одна з найкращих олій в Америці, вона стоїть нарівні з чудовими сільськими оліями з Тоскани. Наполегливо рекомендую».[9]
Власник сам спробував олію і вирішив продавати її, спираючись на власний смак. Тут не йдеться про упакування, маркетинг або цінову політику. Йдеться про якість. Він спробував її та зрозумів, що вона має продаватися в його гастрономах. І вам теж слід застосовувати такий підхід.
Ідіть шляхом менших зусиль
Поспостерігайте за шеф-кухарем ведучим популярного телевізійного шоу KitchenNightmares Гордоном Рамсі, і ви побачите чудовий взірець для наслідування. У тих ресторанах, де справи йдуть кепсько, у меню занадто багато пропозицій. Їхні власники вважають, що, якщо вони пропонуватимуть якомога більше страв, це привабить більшу кількість клієнтів. Натомість результат зовсім інший: несмачна їжа (та ще й головний біль щодо постійного поповнення широкого асортименту продуктів).
Тому майже завжди перше, що робить Рамсі в новому закладі, скорочує меню, зазвичай із понад трьох десятків страв до приблизно десяти. Зверніть на це увагу. Удосконалення меню не перша справа. Перша справа це його урізування. А вже потім він відшліфовує те, що залишилося.