Перепрошую, пробелькотів Боббі, поклав кільце на місце і заходився легенько відштовхувати пальцями кошика від краю столу. І, мабуть, перекинув би його з протилежного боку, якби пухка пані не підставила руку. Вона посміхалася і, на невимовне полегшення Боббі, нітрохи не сердилася.
Серйозно, я не жартую, візьми собі один, вона простягнула Боббі кільце з зеленим брелоком. Дешева фігня, зате безплатно. Ми роздаємо їх для реклами. Ніби сірники, розумієш? Хоч сірників я б дітям не давала. Ти ж не палиш, правда?
Ні, мем.
Хороший початок. Від випивки теж тримайся подалі. Ось, візьми. Від халяви носом не крутять, дитинко. Її на світі не так багато.
Боббі взяв зелений брелок.
Дякую, мем, він гарненький.
Опускаючи кільце до кишені, Боббі подумав, що треба буде його позбутися. Якщо мама знайде таку річ, то не зрадіє. У неї виникне двадцять питань, як сказав би Саллі, а то й усі тридцять.
Як тебе звуть?
Боббі.
Він чекав, чи жінка не поцікавиться його прізвищем, і потай зрадів, коли вона цього не зробила.
А я Аланна.
Вона простягла руку, зашкарублу від перснів. Вони виблискували, мов лампочки на ігрових автоматах.
Ти тут з татом?
Зі своїм другом, сказав Боббі. Здається, він робить ставку на бій Гейвуд Албіні.
Вигляд в Аланни був переляканий і насмішкуватий водночас. Вона нахилилася, приклавши пальця до червоних губ.
Цить, прошепотіла жінка, обдавши Боббі міцним алкогольним духом. Тут не можна вимовляти слово «ставка», застерегла вона Боббі. У нас більярдний салон. Запамятай це раз і назавжди й залишишся цілий і неушкоджений.
Домовилися.
Ти маленьке, гарненьке чортеня, Боббі. А ще схожий мені вона помовчала. Може, я знаю твого тата? Може таке бути, по-твоєму?
Боббі похитав головою, але не дуже впевнено. Адже Ленові він теж на когось видавався схожим.
Мій тато помер. Дуже давно.
Боббі завжди додавав цю фразу, щоб люди не починали вмиватися шмарклями.
Як його звали? запитала вона. Та перш ніж Боббі встиг відповісти, Аланна Файлз сама вимовила його імя. Воно злетіло з її нафарбованих вуст, як чарівне заклинання. Ренді? Ренді Ґарет? Ренді Ґрір? Щось таке.
На мить у Боббі від потрясіння відібрало мову. З легень ніби вибило все повітря.
Рендолф Ґарфілд. Але звідки
Аланна радісно засміялася. Її груди заколихалися.
Ну, переважно по волоссю. І ластовиння А ще ось цей трамплінчик
Вона нахилилася і Боббі вгледів пипки гладких, білих грудей розміром з барильця. Аланна легенько провела пальцем по його носі.
Він приходив сюди грати в більярд?
Та де. Казав, що з києм не дуже дружить. Заходив на пиво. А іноді
Вона швидко закрутила руками, ніби мішаючи невидиму колоду, так що Боббі згадався Макквон.
Ага, не було на світі жодного неповного стриту, який би не прийшовся йому до душі, так мені розповідали.
Про це я нічого не знаю, але він був хорошою людиною. Міг зявитися в понеділок ввечері, коли тут, як в домовині, й десь через півгодини всі вже реготали. Завжди ставив пісню Джо Стафорда, забула, як вона називається, і просив Ленні зробити гучніше. Справжнє золотце, здебільшого через це я його й запамятала. Золотце з рудим волоссям рідкісний делікатес, малий. Пяниць не пригощав, такий був у нього принцип, але був готовий віддати навіть сорочку зі свого плеча, тільки попроси.
Але він, напевно, програвав багато грошей? сказав Боббі. Він не міг повірити, що розмовляє про це, що взагалі зустрів людину, яка знала його батька. Та, мабуть, багато чого саме так і зясовується, зовсім випадково. Ходиш собі по землі, клопочешся своїми справами, аж тут об тебе черкається минуле.
Хто, Ренді? вона виглядала здивовано. Та де. Заглядав на пиво, разів зо три на тиждень, знаєш, коли був тут, поблизу. Він чи то нерухомістю займався, чи страхуванням, чи ще якусь подібну біду продавав.
Нерухомістю, сказав Боббі, він продавав нерухомість.
І приходив сюди в якийсь офіс. Певно, з продажу промислових обєктів, якщо нерухомість. А ти впевнений, що не медичне обладнання?
Точно нерухомість.
Кумедно людська память працює, вела далі Аланна. Щось пригадується, ніби вчора, але найчастіше час проходить і зелене стає синім. Та бізнесмени в костюмах і краватках з нашого району однаково попропадали.
Вона сумно похитала головою.
Боббі не цікавило, як цей район зійшов на пси.
Та коли він грав в карти, то програвав. Завжди намагався завершити неповний стрит і всяка така маячня.
Це тобі мама сказала?
Боббі мовчав.
Аланна знизала плечима. При цьому з передньою частиною її тіла відбувалися цікаві речі.
Ну, це ваша з нею справа Та й, може, твій тато і спускав грошенята деінде. Я знаю одне: він сидів тут раз чи двічі на місяць зі знайомими хлопцями. Грав десь до півночі, потім ішов додому. Якби він багато вигравав чи програвав, я б, найпевніше, памятала. А я такого не пригадую, тож, очевидно, гра закінчувалася найчастіше ні вашим, ні нашим. А це, між іншим, свідчить, що він був досить хороший гравець у покер, на відміну від майже всіх он тих.
Вона показала очима в той бік, куди пішов її брат з Тедом.
Боббі дивився на Аланну все збентеженіше.
«Твій батько нас не вельми забезпечив, любила повторювати мама.