От так воно і є, нарешті сказав Чейд і замовк, наче все уже було сказано, і скуйовдив моє коротко стрижене волосся.
Барріч постриг мене, зненацька сказав я.
Бачу.
Ненавиджу цей стан. Волосся колеться об подушку, і я не можу заснути. Та й капюшон не тримається на голові. Я схожий на дурня.
Ти схожий на хлопця, що оплакує свого батька.
Я помовчав кілька секунд. І подумав, що моя зачіска це трішки довший варіант занадто короткої стрижки Барріча. Але Чейд мав рацію. Так мусив виглядати хлопчик, який оплакує батька, а не васал свого короля. Але це ще більше розізлило мене.
Але чому я мушу його оплакувати? запитав я в Чейда те, чого не зважився спитати в Барріча. Я навіть його не знав.
Він був твоїм батьком.
Якась жінка народила мене. А коли він дізнався про це, то втік. Батько. Він ніколи не дбав про мене, зухвало вимовив я. Дике горе Барріча і тиха скорбота Чейда довели мене до сказу.
Ти цього не знаєш. То лише чутки. Ти ще малий, щоб зрозуміти такі речі, й ніколи не бачив, як дикі птахи відвертають увагу хижаків від своїх дітей, прикидаючись пораненими.
Не вірю, сказав, але уже не так упевнено. Він ніколи не давав мені зрозуміти, що дбає про мене.
Чейд обернувся. Його червоні очі стали старішими та ямкуватішими.
Якби ти знав, що він дбає про тебе, інші б теж дізналися. Коли станеш дорослим, то зрозумієш, чого йому це вартувало не бачити тебе, аби вберегти та відвести твоїх ворогів від тебе.
Ну тепер я не «пізнаю його» до кінця своїх днів, похмуро сказав я.
Чейд зітхнув.
Якби тебе визнали як спадкоємця, то ти прожив би набагато менше, Чейд замовк, а потім обережно запитав: Хлопчику, що б ти хотів про нього дізнатися?
Все. Але звідки ти знаєш?
Чим терплячішим ставав Чейд, тим більше я набирався сміливості.
Я знав його все життя. Я часто працював з ним. Як кажуть, пліч-о-пліч.
А ким ти був? Плечем чи рукою?
Хоч я й грубив Чейду, він навіть не розгнівався.
Рукою, після коротких роздумів відповів він. Невидимою рукою в оксамитовій рукавичці дипломатії.
Тобто? з цікавістю запитав я.
Можна зробити деякі речі. Чейд прокашлявся. Може трапитися те, що полегшить завдання дипломатів чи змусить іншу сторону охочіше вступати у перемовини. Всяке може статися
Всередині щось перевернулося. Переді мною раптом зявилася справжня сутність речей, як марево. Чейд і моє майбутнє були їхнім втіленням.
Тобто якщо хтось помре, то його спадкоємець буде більш гнучким через це. Він скоріше піде нам на поступки через страх чи
Молодець. Так.
У мене по спині пробігли мурашки, оскільки все тепер стало на свої місця. Всі уроки й ретельні вказівки та їхні наслідки. Я почав уставати, але Чейд раптом схопив мене за плече.
Або ж людина може прожити на два чи пять років довше і вести перемовини мудріше й терплячіше через свій вік. Або можна вилікувати дитину від задушливого кашлю, і мати з радістю зрозуміє, що якась пропозиція вигідна обом сторонам. Ця рука не завжди несе смерть, хлопче, не завжди.
Але часто.
Молодець. Так.
У мене по спині пробігли мурашки, оскільки все тепер стало на свої місця. Всі уроки й ретельні вказівки та їхні наслідки. Я почав уставати, але Чейд раптом схопив мене за плече.
Або ж людина може прожити на два чи пять років довше і вести перемовини мудріше й терплячіше через свій вік. Або можна вилікувати дитину від задушливого кашлю, і мати з радістю зрозуміє, що якась пропозиція вигідна обом сторонам. Ця рука не завжди несе смерть, хлопче, не завжди.
Але часто.
Я ніколи не брехав тобі про це.
У голосі Чейда я почув те, чого до цього не чув ні разу: намагання прикритись і біль. Але юність жорстока.
Не думаю, що я хочу цього вчитися. Гадаю, я піду до Шрюда й попрошу знайти якогось іншого вбивцю.
Вирішувати тобі. Але нині я тобі не радив би.
Його спокій спантеличив мене.
Чому?
Оскільки це перекреслить все, що Чівелрі зробив для тебе. Це приверне до тебе увагу, а зараз це небажано, він говорив повільно, оскільки його слова були обтяжені правдою.
Чому? прошепотів я, не усвідомлюючи почутого.
Бо хтось захоче поставити крапку в історії з Чівелрі. А найкращий спосіб це зробити прибрати тебе. За тобою спостерігатимуть, за тим, як ти відреагував на смерть батька: чи не виникають у тебе якісь думки? Що тебе непокоїть? А раптом ти станеш такою ж проблемою, як і він.
Що?
Хлопчику, сказав він і пригорнув до себе. Вперше в його голосі я відчув занепокоєність. Час тобі теж побути обережним і не висовуватися. Я розумію, чому Барріч постриг тебе, але, чесно кажучи, краще б він цього не робив. Краще б ніхто не нагадував про те, що ти син Чівелрі. Ти ще такий малий але послухай мене. Наразі живи, як до цього. Почекай шість місяців або рік, потім вирішиш. Але зараз
Від чого помер мій батько?
Чейд уважно подивився на мене.
Він упав з коня. Невже ти нічого не чув?
Так. А ще я чув, як Барріч облаяв того чоловіка і сказав, що Чівелрі не падав з коня і той його не скидав.
Баррічу слід висловлюватись обачніше.
Тоді чому помер мій батько?
Не знаю. Але, як і Барріч, я не вірю, що він упав з коня.
Я сів на підлогу біля його голих кістлявих ніг і дивився у вогонь.
Мене вони теж убють?