Я почув шарудіння босих ніг, двері скрипнули, і Кеттрікен відхилила запону. Її волосся було заплетене в косички, але кілька чудових локонів спадало на обличчя. Довга біла нічна сорочка підкреслювала її красу, і принцеса здавалася такою ж блідою, як і блазень.
Ти щось хотів? сонно спитала Кеттрікен.
Лише дещо запитати.
Дим досі крутився в моїй голові. Я хотів усміхнутися, щоб здаватися дотепним і винахідливим. «Яка бліда красуня», подумав я, але відігнав цю думку. Вона чекала.
Якби я сьогодні вбив вашого брата, обережно запитав я, що б ви зробили?
Вона навіть не подивилася у відповідь.
Звісно, вбила б тебе. Принаймні вимагала б цього, бо так було б справедливо. Оскільки я тепер привязана до вашої сімї, то не можу проливати крові.
Але хіба б ви поїхали на весілля і вийшли заміж за Веріті?
Ти не хочеш зайти?
У мене немає часу. Ви б вийшли заміж за Веріті?
Я присягалася перед Шістьома герцогствами, що стану їхньою королевою, і давала присягу своїм людям. Завтра я присягну королю-в-очікуванні, а не чоловікові, якого звуть Веріті. Та навіть якби було інакше, то, як гадаєш, що б мене повязувало більше? Я вже й так повязана. Це не лише я вирішила, а й мій батько та брат. Я б не хотіла виходити заміж за чоловіка, який наказав убити мого брата. Але я присягала не чоловікові, а Шістьом герцогствам. Мене віддали туди в надії, що я допоможу тим людям. Тому я повинна їхати туди.
Я кивнув.
Дякую, моя леді. Пробачте за те, що потурбував ваш спокій.
А куди ти зараз ідеш?
До вашого брата.
Вона залишилась стояти у дверях, а я повернувся до покоїв її брата. Я постукав і почекав. Напевне, Раріск спав досить сторожко, бо набагато швидше відчинив двері.
Можна увійти?
Звісно.
Ввічлива відповідь, як я й очікував. Я ледь не зіпсував свого рішучого вигляду, бо мене душив сміх. «Чейду б це не сподобалося», подумки нагадав собі й відігнав усмішку.
Я зайшов, і він поправив за мною запону.
Випємо вина? запитав я.
Якщо маєш охоту, промовив Раріск. Він був здивований, але поводився ввічливо. Я сів на стілець, доки він відкривав карафку й наливав нам вина. На його столі теж стояла ще тепла курильниця. Я ніколи не бачив, щоб він так відпочивав до цього. Напевне, принц гадав, що безпечніше чекати, доки він сам у своїх покоях. Але ж не можна передбачити, коли до тебе прийде вбивця з кишенею, повною смерті. Моє обличчя скривилося в дурній посмішці. Раріск наповнив два келихи. Я нахилився вперед, показавши йому свій згорток паперу. Акуратно висипав його у вино, взяв келих, збовтав його, щоб отрута добре розчинилася, і подав Раріску.
Бачите, я прийшов вас отруїти. Ви помрете, а Кеттрікен убє мене. А потім вийде заміж за Веріті.
Я підняв свій келих і зробив ковток. Яблучне вино. Напевно, привезли з Ферроу як подарунок на весілля.
А що дістане Регал?
Раріск з огидою поглянув на свій келих і відставив його. Він узяв келих з моїх рук і відпив, а потім сказав:
Він хоче тебе позбутися. Гадаю, йому не подобається твоє товариство. Він був дуже любязний зі мною: підніс багато дарунків як мені, так і моєму королівству. Але якщо я помру, то Кеттрікен стане єдиною спадкоємицею престолу Гірського королівства. Це допоможе Гірському королівству, чи не так?
Ми не можемо захистити навіть ті землі, які у нас є. Гадаю, Регал вважав би, що це на користь Веріті, а не королівству.
Я почув шум за дверима.
Це Коб, який повинен застукати мене, як я трую вас, припустив я, встав і відхилив запону. Повз мене у приміщення забігла Кеттрікен.
Він прийшов, щоб отруїти тебе! кинулась вона до Раріска.
Знаю, серйозно промовив той. Він підсипав отруту у вино. Тому я й пю з його келиха. Раріск наповнив келих із карафки і простягнув їй. Це яблучне, припросив він, коли вона заперечно похитала головою.
Не бачу нічого смішного, відрізала принцеса. Ми з Раріском переглянулись і посміхнулись, як дурні. Це все дим.
Не бачу нічого смішного, відрізала принцеса. Ми з Раріском переглянулись і посміхнулись, як дурні. Це все дим.
Раріск приязно всміхнувся:
Ось що: Фітц Чівелрі зрозумів, що сьогодні він труп. Дуже багато людей знають, що він убивця. Якщо він убє мене, то ти вбєш його. Якщо ж він цього не зробить, то як йому повертатись додому до свого короля? Навіть якщо король йому пробачить, то половина придворних знатиме, що він убивця, тому він стане непотрібний. А такі бастарди зазвичай заважають аристократам.
Раріск закінчив свою промову й випив келих до дна.
Кеттрікен сказала, що навіть якби я тебе сьогодні вбив, вона все одно присягнула б Веріті завтра.
Знову він не був здивований.
А чого вона досягне своєю відмовою? Лише неприязні з боку Шістьох герцогств. Вона порушить присягу своєму народу, що є великим безчестям. Тому стане вигнанкою. А мене це не поверне.
Хіба люди не будуть проти того, щоб віддати її заміж за такого чоловіка?
Ми спробуємо, щоб вони про це не дізналися, принаймні Ейод та моя сестра намагатимуться. Невже все королівство повинно воювати через смерть одного чоловіка? Не забувай, що я тут Жертовний.
Вперше я не зовсім розумів, що відбувається.
Я скоро можу стати для вас проблемою, попередив я. Мені сказали, що це повільна отрута. Але я бачив її. Це не повільна отрута, а звичайна витяжка кореня смерті. Насправді він діє майже миттєво, якщо дати достатню дозу. Спочатку людина починає тремтіти